Мундіаль світового українства

Чемпіонат світу з футболу серед українців діаспори проводять уже вшосте, але вперше його приймала наша область. Раніше змагання відбувалися в Тернополі, тож перший заступник голови Івано-Франківської ОДА Ярослав Паранюк, котрий відкривав чемпіонат, дуже пишається тим, що вдалося переманити на Прикарпаття такий престижний і масштабний спортивний захід. 

Його відкриття відбулося в неділю на стадіоні в Богородчанах. Вітали учасників і гостей змагань представники обласної і місцевих — Богородчанської та Надвірнянської, де також проходитимуть матчі, — влад та спортивних організацій. Звісно, дійство було урочистим — з піснями і танцями. Народний артист України Анатолій Матвійчук виконав гімн чемпіонату, в якому рефреном звучали такі слова: «Українці всього світу мають власний Мундіаль». Під час його співу в небо злетіли жовто-блакитні кульки і спортсмени та інші учасники і гості змагань схопилися за фотоапарати, відеокамери, смартфони тощо, аби зафіксувати це захопливе видовище. Зауважимо, що воно десь компенсувало, на думку деяких осіб, певний прорахунок місцевих організаторів — Богородчани не було прикрашено державними прапорами країн — учасниць чемпіонату. 

Зрештою, танцювально-вокальна композиція «Мій рідний край» під пісню у виконанні гордості Богородчан — співачки Світлани Весни так само викликала захоплення в усіх присутніх.  Втім, представникам української діаспори продемонстрували, що ми тут, в Україні, вміємо не лише співати і танцювати, а й захищати свою землю. На вході до стадіону бійці «Правого сектору» розбили намет зі зразками зброї, якою воюють наші добровольці. 

Волонтерський центр запрошував скуштувати страви української кухні, а вторговані таким чином кошти підуть на підтримку воїнів АТО. Хвилиною мовчання вшанували загиблих на Майдані, війніѕ 

Голова комісії культури Світового конгресу українців Анна Кісіль з Канади нагадала, що за кордоном проживає понад 20 мільйонів наших співвітчизників. Співголова організаційного комітету VI чемпіонату світу з футболу української діаспори ігор Бокій — також з Канади і, як нам повідомили, чоловік пані Анни — подарував футбольним командам з Коломиї, Надвірної та Богородчан комплекти футбольної форми. До речі, обидві останні команди — дівчачі і пан ігор у своїй промові аж смакував їхні назви — «Надвірняночка», «Богородчаночка». 

Настоятель Богородчанського храму Святого івана Богослова УГКЦ отець іван Мачкодера поблагословив учасників змагань. Першими зустрілися команди української діаспори Молдови та ізраїлю. «Молдовани» одразу перейшли в наступ і вже за кілька хвилин забили перший гол. Невеличка пауза — і у ворота «ізраїльтян» влітає другий м’яч. Причому це був такий красивий гол — на ходу «з розвороту», який і на матчах професіоналів рідко побачиш. Рівень підготовки молдовських українців вражав навіть знавців футболу, які водночас відзначили і високий бойових дух та неабияку згуртованість команди з ізраїлю. Зрештою, на цьому чемпіонаті відбувся її дебют. Як розповів її представник Олексій Остапенко (родом з Києва, в ізраїлі живе вже 18 років), вони не встигли через деякі організаційні проблеми взяти участь у торішніх змаганнях. Зрештою, про цей чемпіонат він сам довідався лише кілька років тому. Взявся організовувати команду. На його заклик відгукнулося чимало громадян ізраїлю українського походження. Їхній інтерес взяти участь у змаганнях і приїхати в Україну був настільки великим, що вкладали в цю поїздку навіть власні кошти. А ще велику фінансову підтримку надала їм громадська організації «Друзі України в ізраїлі»...

Та повернемось до початку події.

— Маємо три аспекти цієї події: спортивний, культурний і політичний, — підкреслює значущість чемпіонату  голова Богородчанської РДА Франко Єжак. — Зрозуміло, найперше — популяризація спорту. Культурна програма, яку ми підготували для гостей, — це ніби комусь нагадування, комусь долучення до того коріння, звідки вони вийшли. Адже більшість українців, котрі з тих чи інших причин виїхали, думають про Україну, пам’ятають про свою рідну землю, і тому маємо ось той, надзвичайно важливий момент — єднання українців. Водночас ми показуємо, чого вже досягли, і, можливо, це декого спонукає повернутися в Україну. До речі, певна частина представників діаспори, котрі нині приїхали до нас, — це вихідці з інших регіонів, які ніколи не були на Прикарпатті. Вони вже вражені побаченим, а переконаний: емоції будуть ще яскравішими після екскурсій до Манявського скиту, в Яремче, які ми для них підготували. Відзначали також на найвищому рівні умови проживання.

Є й більш практичні моменти. Скажімо, вже діаспора з Молдови запросила до себе богородчанську дитячу футбольну команду. Також українці з Румунії чекають нас у гості. Більше того, вони навіть запалилися ідеєю провести у себе аналогічний чемпіонат, але, на думку голови Богородчанської РДА, все ж він має відбуватися саме в Україні. 

Зазначу ще, що самі богородчанці залишилися не в накладі. Само собою значна їх частина отримала емоційне задоволення, а разом з тим — і осучаснений стадіон, до якого нарешті зробили нормальний під’їзд. Залатали ями на центральній дорозі селища, яка була в доволі занедбаному стані. Коротко кажучи, дещо підправили свою інфраструктуру, в тому числі завдяки коштам з області. Зрозуміло, що були залучені й місцеві підприємці, чий вагомий внесок дозволив провести цей захід на рівні міжнародних стандартів. Голова РДА особливо відзначив фірму «Девайтіс», приватного підприємця Василя Чуфуса, котрі не задля особистого зиску, а для громади свого району надали посильну допомогу. Переконаний, що українці діаспори, повернувшись у країни, де вони проживають, матимуть про що з гордістю розповідати.