На похорон франківського бійця прямо з поїзда прибули побратими зі Слов’янська

У Меморіальному сквері поховали прикарпатського «беркутівця» Михайла Шемегінського, котрий героїчно загинув під час АТО.

Відчайдушний дитячий вереск і жіночий плач, постріли на честь героя, молитва священика, десятки людей і багато квітів. «Дяді більше нема, дядю застрелили», – пояснює якась жінка з натовпу своїй дитині…

Сьогодні у Меморіальному сквері відбувся похорон Михайла Шемегінського, працівника івано-франківського «Беркуту», передає кореспондент «Бліц-Інфо».

Траурна процесія пройшла крізь весь центр міста. Перед похованням заступник міського голови Михайло Верес згадав, що рівно рік тому в Меморіальному сквері теж зібралося багато іванофранківців для вшанування героїв України, тоді ж уперше на цьому місці підійняли численну кількість українських стягів.

Попрощатися з Шемегінським прийшли його колеги. Мало того, всі прикарпатські вояки сьогодні нарешті повернулися зі Слов’янська і відразу – на похорон. Навіть не переодягнулися – прийшли у тій формі, в якій воювали там. Ця форма принесла з собою запах війни. Стало моторошно.

Дивлячись на цих високих, широкоплечих героїв, мимоволі хотілося відвести погляд. Бо якось ніяково, соромно. За всі невіддані накази, котрі могли врятувати життя, за вкрадені гроші, котрі могли підтримати безпеку бійців, за байдужість і продажність тисяч українців зрештою. Все ж зазираючи у вічі тих хлопців, можна побачити цілу Україну. У цих очах є все: біль, воля, сум, відвага, безнадія, надія... Все, окрім страху. Бо герої не вміють боятися.

На останок дружина Михайла, яка ввесь час міцно обіймала світлину чоловіка, попрохала відкрити кришку труни, аби востаннє доторкнутися до свого Героя.