На Прикарпатті бюджетникам боргують понад 18 мільйон гривень. Чому?
Труднощі з виплатою зарплат бюджетникам у нашій області, та, напевно, не лише в нашій, виникають з року в рік.
Ще в лютому проблеми почались у Богородчанському, Верховинському, Косівському, Надвірнянському, Рожнятівському і Тлумацькому районах. Депутати облради просили Мінфін виділити гроші на погашення боргів із державного бюджету, але це не допомогло, пише Репортер.
Бо держава недодала
Станом на 16 листопада працівникам бюджетних установ Прикарпаття не виплатили 18 392 200 грн.Грошей на зарплати бракує бюджетникам у Рогатинському районі – 5 305 400 грн, Коломийському – 5 070 400, Косівському – 3 415 900, Богородчанському – 1 623 700, Тлумацькому – 1 000 100 грн, Верховинському – 356 800, Рожнятівському – 154 700 грн. Не вистачає грошей на зарплати і в Яблунівській ОТГ – 1 465 200 грн.
«Яблунівська громада була створена на перехідному етапі минулого року, тому, скоріш за все, борги в них виникли саме через це, – каже голова бюджетної комісії Івано-Франківської облради Микола Палійчук. – А по районах заборгованість виникла внаслідок неправильних розрахунків на рівні держави. Є формула, на основі якої приймається бюджет і нараховується субвенція. Однак ця формула не працює однаково для всіх районів».
Наприклад, освітня субвенція залежить від наповнюваності класів. У сільській школі на одного вчителя в середньому припадає 8-10 дітей, а в міській – 30-35. При цьому ставки заробітної плати вчителів у селах і містах – одинакові.
«Окрім того, Кабмін прийняв постанову про збільшення заробітної плати вчителів на 25 %, – каже Палійчук. – Однак ця постанова була прийнята вже після того, як Верховна Рада ухвалила річний бюджет і жодні цифри не мінялися. Наприклад, у минулому році Рогатинський район отримав 75 млн освітньої субвенції, і цієї суми було достатньо. Цьогоріч їм виділили 67 млн і додали навантаження у 25 %. Тому, звісно, грошей забракло».
Аби Прикарпаттю закінчити рік без боргів перед бюджетниками, потрібно, щоб держава додала 280 млн грн. Приблизно 150 млн треба на виплату зарплати медикам, 46 млн – освітянам. Решта має піти на погашення боргів в інших галузях.
«Насправді, заборгованість по зарплаті в нас виникає щороку, – говорить Микола Палійчук. – Як на мене, уряд свідомо не додає грошей, аби органи місцевого самоврядування перекривали витрати за рахунок перевиконання бюджету. Але не у всіх районах є ресурс. Тому, як правило, в кінці року все ж таки надходять дотації з держбюджету. Наприклад, минулого тижня Кабмін прийняв розпорядження, згідно з яким в Івано-Франківську область трьома траншами надійде 72 млн грн для погашення боргів по зарплаті в галузі охорони здоров’я».
Або відпустка, або звільнення
Цілком ймовірно, що десь у грудні уряд таки додасть грошей районам, аби розрахуватися з медиками та освітянами. А от щодо зарплат працівникам інших бюджетних установ, наприклад, закладів культури, соціального захисту, то для них жодних державних дотацій чи субвенцій не передбачено. Це виключно головний біль місцевих органів влади.
Формуючи місцеві бюджети, чиновники й депутати мали б знати, скільки коштів їм потрібно закласти на зарплати. Також мали б знати, де ті гроші взяти. Однак районні посадовці вирішили піти іншим шляхом.
Наприклад, наприкінці жовтня на нараду в райцентрі зібрали працівників закладів культури Верховинщини. Їм повідомили: грошей нема і не буде, бо держава не дала. Людей просто поставили перед фактом і наказали писати заяви на відпустку за власний рахунок до кінця року. Як альтернативу запропонували звільнитися і «стати на біржу», а далі, мовляв, буде видно.
«Ми прийняли вісім звернень до Кабміну, до Верховної Ради, до президента, до обласної влади – давайте гроші, бо біда, – виправдовується заступник голови Верховинської РДАІван Маківничук. – Нас ніхто не слухає. Кажуть, виходьте з власних резервів. А де їх взяти, як у нас нема ніякого виробництва?».
На жаль, з 1 січня 2015 року керівники органів виконавчої влади та інших державних органів мають повне право відправляти своїх працівників у відпустки без збереження зарплати. Також вони можуть визначати тривалість цієї відпустки. І згода працівника на неоплачувану відпустку не потрібна, і оскаржити таке рішення службовці не мають права.
«Якщо це навіть вимушені міри, я вважаю їх неприпустимими і навіть злочином, – говорить Микола Палійчук. – Людей просто залишили без джерела доходу на два місяці. А їм потрібно якось годувати сім’ї. Звідки вони мають взяти гроші на життя? Якщо ж мова йде про звільнення, то працівника мають про це попередити завчасно, повністю виплатити зарплату та компенсацію. З іншого боку, наша область недоотримала прибутковий податок. Тобто, якби держава повністю виплатила зарплату медикам та освітянам, то з’явилися б гроші на зарплату працівникам інших галузей».
А поки чиновники шукають гроші, закриваються дитсадки, музичні школи, спортивні секції, бібліотеки. Звісно, керівники просять своїх підлеглих поставитись до ситуації з розумінням. А хто зрозуміє тих людей, які втратили єдине джерело доходу?