Горяни нарікають на захожих заготівельників чорниці, які відбирають літній заробіток

Мешканці гірських районів Прикарпаття позбуваються своїх традиційних заробітків на місцевому бізнесі — зборі лісових ягід, грибів та лікарських рослин.

За літрову банку чорниць на ринках Івано-Франківська правлять 80—100 гривень. Попит на дефіцитну цьогоріч ягоду стабільний, адже відома як засіб для поліпшення зору та загалом скарбниця вітамінів. Продавці роблять наголос на екологічно чистій продукції, чим ще більше приваблюють покупців. Афини, як частіше кажуть на Прикарпатті, розходяться швидко, пише Голос України.

У місті Бурштин вдалося натрапити на чорниці по 50 гривень за літрову банку ягід. Продавчиня Ганна розповіла, що привезла бурівки (це так по-львівськи) із Бродівського району сусідньої Львівщини. Їх збирають у тамтешніх лісах.

«Торік у цей час тут, на роздоріжжі, було чимало продавців з афинами. Тепер немає. На неврожай погодні умови вплинули. Навесні вдарили заморозки, далася взнаки червнева повінь. На ринку в Косові за літр ягід правлять і по 100 гривень. Місцевим заробити на цьому непросто. Моя односельчанка Марічка Прокопчук розповідає, що зранку порається біля маржини (живності. — Авт.). Як вийде опісля — на ґрунях-горбах біля Писаного Каменю немає вже що збирати. Там масово заготовляє чорниці якийсь зайшлий люд», — розповідає мешканка села Верхній Ясенів Верховинського району Олена Цвілинюк.

Горяни з острахом згадують, як щороку машинами хтось привозить великі групи, які зачищають чорниці щітками-комбайнами. Після них — хіба що поодинокі ягідки залишаються. Якщо ж наймають місцевих мешканців, то здавати зібране наказують певним підприємцям. Торік брали на гурт по 35 гривень за кілограм. У тому-таки Косові чи Верховині приймали дорожче. Та що з того, якщо ніде самим заготовити.

Щоб і собі якось заробити, доводиться випереджати зайшлих збирачів. Горяни вимушено зривають недостиглі ягоди. Однак їх приймають за нижчою ціною. Так само ґоґози, як на Прикарпатті називають брусницю. Ця червона ягода дозріває ще пізніше, десь у серпні-вересні. Але й на неї приціл.

«Питання заготівлі лісових ресурсів сільські голови порушували не раз. Парканів у лісах не наставиш. Так є щороку, хоч у високогір’ї чорниця ще не дозріла. А ще до планів «чорних заготівельників» втрутилася червнева повінь, яка зруйнувала під’їзні шляхи. Тим паче у верхах, де валуни з камінням порозбивали все під час стихії. На ринку продають афини із власних полонин, але набагато нижчих від тих локацій, де ягода XXI століття (чорниця. — Авт.) родить нереально рясно», — розповів мешканець Верховини Роман Клим.

Вкрита лісовою рослинністю площа в державному підприємстві «Верховинський лісгосп» займає 33025 гектарів, природно-заповідний фонд становить із цього 5424,1 гектара. Національний природний парк «Верховинський» охоплює 12022,9 гектара. Ще частина належить райагролісу, підпорядкованому районній раді.

«Згідно з чинним законодавством, збирати ягоди для власного споживання (відро-два) не заборонено нікому. Тобто будь-яка людина може піти в ліс і заготувати для своїх потреб ягоди, гриби та лікарські рослини, скільки може за раз набрати. Це називається загальне користування лісовими багатствами. А от для заготівельників із комерційною метою — то спеціальне користування. Підприємці мають отримати лісовий квиток, за яким і здійснюють заготівлю. Такий документ безплатно видають у державних лісогосподарствах. У лісовому квитку зазначають вид та об’єм продукції, місце заготівлі, державне підприємство, квартал, виділ, площу, на якій мають намір збирати лісові дари, а також терміни. Згідно з цим встановлюється й сума орендної плати, яку підприємець повинен сплатити до бюджету місцевої громади за заготівлю ягід, грибів чи лікарського зілля. Ставки встановлює обласна рада», — повідомила прес-секретар Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Ірина Бабій.

Щороку Івано-Франківська обласна рада своїм рішенням затверджує ліміти використання лікарських рослин, грибів та ягід при здійсненні побічних лісокористувань. На 2020-й Верховинський державний лісгосп має дозвіл заготовити по 130 тонн ягід чорниці та 100 кілограмів її листя (сухої ваги), 50 тонн ягід і 50 кілограмів сухого листя малини, 10 кілограмів сухого листя брусниці. Для Верховинського агролісгоспу такий ліміт: по 10 тонн ягід чорниці та малини і 100 кілограмів калини. Колись цією справою займалися лісокомбінати, з їх ліквідацією лісгоспи в рамках цих заготівель і видають лісові квитки.

60 відсотків від податків на заготівлю лісових дарів надходить до місцевого бюджету, решта йдуть до обласного та державного. Отож природні багатства Карпат мали б приносити чималі прибутки найлісистішому району області.

Голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк наголошує на тому, що так звані чорні заготівельники здійснюють свій бізнес неофіційно, без жодних дозволів привозять машинами десятки осіб і зачищають території з ягодами та грибами. Тож місцеві жителі втрачають свої невеликі, але стабільні заробітки за те, що назбирають разом зі своїми дітьми.

«До мене звернулися мешканці сіл Дземброня та Зелене Верховинського району. Вдалося відстояти їхнє прохання щодо термінів масового збору ягід. Офіційний дозвіл обласної ради — не раніше
1 серпня. Запровадження такого обмеження дає інструмент контролю. Правоохоронці разом із прикордонним загоном, депутатами сільрад мають перешкодити безчинству, посилаючись на рішення комісії обласної ради з питань аграрної політики та аграрних відносин. А для народних депутатів — робота, щоб скерувати цей бізнес у правове русло», — повідомив заступник голови цієї комісії Богдан Тимофійчук.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!