Прикарпаттям котиться хвиля масових скорочень держслужбовців

Оптимізація, реорганізація, боротьба з корупцією, перезапуск економіки… З нового року влада приступає до масової чистки державних управлінь. Всі ці економічні терміни свідчать про одне – численні скорочення та звільнення людей. У цьому випадку дамоклів меч навис над держслужбовцями. Та, схоже, виграти партію вирішили шляхом усунення пішаків. Адже саме районні та регіональні управління державних органів виявились застарілими та неефективними.

 Хто з прикарпатських службовців отримає статус безробітного у наступному році та куди діватись цим людям? "Західний кур'єр" спробував розібратись.

Камо грядеши, службовцю…

Як відомо, в Україні проходить процес скорочення чисельності РДА. Він розпочався ще влітку цього року з прийняття відповідної постанови КМУ № 746. Цією постановою було передбачено зменшення граничної чисельності працівників РДА Івано-Франківської області з 1812 до 1221, тобто на 591 посаду, що становить 32%, в тому числі апаратів РДА з 424 до 212 (на 50%). Згодом Уряд, мабуть, зрозумів, що погарячкував із колосальним скороченням «районників», яке заплановане на січень 2020 року. 3 листопада 2019 року КМУ ухвалив нову постанову № 926 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ та скасування постанови КМУ від 19 червня 2019 року № 746», яка дещо збільшила граничну кількість працівників районних держадміністрацій. Зокрема, у нашій області на 14 РДА виділяється 1261 посада, в тому числі 196 посад на їх апарати. Тобто нам додали ще 40 посад. Але натомість зменшили на 16 вакансій кількість працівників апаратів РДА: згідно з попередньою постановою було 212, залишилось 196.

Працівники РДА Прикарпаття вже повідомлені про скорочення. Також направлені відповідні постанови до центрів зайнятості та профспілкових організацій. Керівник апарату Івано-Франківської ОДА Роман Маланій говорить: «Обласна адміністрація з розумінням ставиться до питання скорочення працівників РДА. Тому ми вживаємо всіх необхідних заходів щодо зменшення негативних наслідків для звільнених працівників, забезпечення їх прав і подальшого працевлаштування. Голова Івано-Франківської ОДА Денис Шмигаль звернувся навіть з відповідним листом до голів ОТГ з пропозицією працевлаштування працівників РДА у власних виконавчих органах. Адже це кваліфіковані спеціалісти, досвідчені фахівці в галузі державного управління. Це люди, які розбудовували нашу країну».

У цьому процесі скорочення є свої принципи. Зі 111 функцій РДА за 11 напрямами частина вже застаріла та її ліквідують, частина дублюється, тому піде або в ОТГ, або в ОДА чи до територіальних органів виконавчої влади. Ще частину функцій об'єднають. Тому напрошується логічний висновок, що керівний склад може особливо не хвилюватися. На вихід підуть «дрібні рибки».

Проте Роман Маланій зазначає, що загальної «чистки» не буде: «Зазначу, що скорочуються посади, а не люди. Щоб не дублювались функції, які виконуватимуть ОТГ. Також до кожного району є свій індивідуальний підхід. Наприклад, у Городенківському районі, який не має туристичної галузі, працює цілий штат відділу туризму. Він визнаний неефективним».

Також керівник апарату ОДА впевнений, що ці люди будуть затребувані на ринку праці: «Статус державного службовця – це критерій, що людина є спеціалістом, який постійно працює над своєю компетенцією. Це досвідчені менеджери, діловоди, які знають, як скласти і провести офіційні документи, як правильно вести ділову бесіду. Ми розуміємо, що нині означає втратити роботу. Але я впевнений, що хороший фахівець без роботи не залишиться».

Проте українські реалії ринку праці дещо суворіші. Як говорив французький полководець Наполеон Бонапарт: «Мистецтво керувати полягає в тому, щоб не дозволити людині постаріти на своїй посаді». На жаль, наявність вищої освіти та навіть серйозного трудового стажу не завжди є гарантом успішного працевлаштування. Пані Марія (прізвище з етичних міркувань не зазначаємо) пропрацювала десять років економістом у районній лікарні. Під час реформи охорони здоров’я 2017 року її посада потрапила під скорочення. Рік жінка перебувала на обліку у центрі зайнятості. Потім, завдяки налагодженим знайомствам у районній владі, прийшла працювати у відділ агропромислового господарства. «І тепер історія повторюється. Посаду економіста скорочують. Доведеться знову іти в центр зайнятості. За моєю спеціальністю мені там нічого не світить. Доведеться вдягати фартух і йти на базар», – із розпачем зізнається жінка.

Залишимось без митниці

Масове скорочення, якщо не повна ліквідація управління, чекає і на працівників Івано-Франківської митниці. У межах започаткованої урядом реорганізації ДМСУ створена Галицька митниця, до складу якої і повинна ввійти Івано-Франківська митна служба разом із Львівською та частиною Тернопільської. Призначено навіть в.о. керівника Галицької митниці, яким став львів’янин Володимир Цабак. На власному сайті Івано-Франківська ДФС вже розмістила повідомлення про початок реорганізації прикарпатської митниці. Вже створена ліквідаційна комісія, яка і займається цим процесом.

Що це означає для діючої Івано-Франківської митниці – закриття чи часткове скорочення, – обласне керівництво поки не коментує. Хто з прикарпатських митників зможе потрапити у штат новоспеченої Галицької митниці, а кому доведеться попрощатись із посадою, поки теж невідомо. Вся «вистава» відбувається за закритою ширмою. На наші численні намагання отримати коментарі у наразі ще діючій Івано-Франківській митниці нас чемно відправили у… Галицьку митницю. Проте ця структура наразі створена тільки де-юре, а де-факто навіть офіційного сайту немає.

Як повідомив на своїй сторінці у Facebook голова ДМС Максим Нефьодов, скорочення кількості митниць необхідне для економії адміністративних витрат, знищення корупції на місцях та логістичної оптимізації.

За його словами, на всі 16 митниць призначені виконувачі обов'язків. «Їх завдання – зареєструвати митниці, перевести тих людей, яких ми забираємо на свій човен, і стартувати роботу. Після цього розпочнемо конкурси на постійних керівників і заступників, запрошуємо всіх подаватись», – розповів Нефьодов. Після укомплектування мінімум 30% від штатного розпису нові територіальні органи Держмитслужби розпочнуть свою роботу.
Незрозумілим залишається питання, що ж залишиться в Івано-Франківську після завершення реорганізації – представницький офіс чи просто пункт розмитнення. З власних джерел відомо, що зараз всі працівники франківської митниці сидять на «пороховій діжці». Будь-яких офіційних заяв ніхто поки не робить. Але факт, що сотні спеціалістів залишаться «поза човном» нової митної служби, очевидний.

Хоча митна служба вже пережила не одну хвилю скорочення та реорганізації за останнє десятиліття, кожна нова влада намагається навести порядок та побороти корупцію у цій структурі. Товарознавець митного оформлення Оксана Савчук пропрацювала в Івано-Франківській митниці більш як десять років і потрапила під скорочення у 2015 році. Цей період свого життя жінка згадує, як страшний сон. «Коли нас повідомили про скорочення, таке почалось. Всі почали «шифруватись», рити ями один під одним. Я вилетіла однією з перших. Далі – два роки судової тяганини, яку, зрештою, ми програли», – зізнається пані Оксана. Зараз жінка працює адміністратором в одному з торгових центрів. «Зарплатня, звісно, менша, ніж на митниці, зате совість чиста», – віджартовується жінка.

Під прицілом – Держстат та «Укрзалізниця»

Похитнулись стільці і під працівниками Держстату. На сайті ГУ статистики в Івано-Франківській області вже розмістили оголошення: «Відповідно до плану дій Уряду щодо удосконалення державного управління та на виконання наказу Держстату від 28 жовтня 2019 року №352, відділи статистики у районах (містах) області припиняють свою діяльність з 1 січня 2020 року». Відтепер функції, які виконували у ра¬йонних підрозділах, будуть передані на обласний рівень. Також там розміщена інформація про передачу в оренду чи приватизацію об’єктів нерухомості.

Таке «непросте рішення» на своїй сторінці у Facebook міністр КМУ Дмитро Дубілет прокоментував так: «З урахуванням того, що більшість звітів, які компанії подають у Держстат, подаються в електронному вигляді, підтримка цих підрозділів стала недоцільною». Також у Кабміні планують спростити звіти, що подаються у Держстат, та зменшити їхню кількість.

«Хотів би звернутися окремо до співробітників, які потрапили під це скорочення. Нам дуже шкода, що довелося йти на ці заходи, але ми змушені це робити, щоб перезапустити економіку України. Я дуже сподіваюся, що ви зможете знайти в цій новій економіці своє місце», – поспівчував звільненим Д. Дубілет у Facebook.

Скоротити штат на 40-50% також планує і «Укрзалізниця». Зокрема, в УЗ звільнять штатних дроворубів, лісничих і танцюристів. Під скорочення потрапить також частина адміністративного персоналу. Як зазначив член правління компанії Желько Марчек, натомість планують підняти зарплату основного виробничого персоналу та залучити кваліфіковану молодь.

«На балансі компанії – сотні під¬приємств, не пов'язаних із залізничними перевезеннями. Ця радянська спадщина змушує нас сплачувати комунальні послуги й податок на землю. У той час, коли з 200 об'єктів соціальної сфери прибутковими є лише 10. Отже, активів, які не стосуються колій, рухомого складу та засобів зв'язку, нам доведеться позбутися», – повідомив Ж.Марчек.

Безробітний – вирок тимчасовий?

А що ж кажуть у центрі зайнятості? Чи готові там прийняти таку кількість «клієнтів» та що можуть їм запропонувати?

Заступник директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості Григорій Михайлович Горбаль каже, що наразі проводиться аналіз професійних вподобань і компетенції тих осіб, які підпадають під скорочення, щодо їх подальшого працевлаштування. Також проводять по районах групові заходи для цих людей, щоб ознайомити їх із ситуацією на ринку праці: «Ми забезпечуємо кар’єрний супровід скорочених працівників. Але так чи інакше, йдеться про зміну професій, – розповідає Г.Горбаль. – Відповідно, ми надаємо їм поради щодо корегування кар’єрної траєкторії, виявлення схильностей до інших напрямків діяльності, в тому числі і до підприємницької діяльності. Використовуємо всі платформи профорієнтації та розвитку кар’єри».

Григорій Михайлович зазначає, що сьогодні існує серйозна диспропорція між реаліями ринку праці та резервами безробітних фахівців. Наразі в обласному центрі зайнятості є достатньо вакансій, але це перш за все – робітничі вакансії. «А це люди з вищою освітою, великим досвідом управлінської роботи, високою зарплатнею. Ми надіємось на те, що частина скорочених службовців зможуть продовжити свій кар’єрний ріст у виконавчих органах ОТГ. Адже дефіцит управлінських кадрів у новостворених ОТГ відчувається. Тож ми проводимо бесіди з їх головами», – каже Г. Горбаль.

Другий варіант – змінити вид діяльності, пройти перепрофілювання. Із гарантованих вакансій, які зараз є на ринку праці Прикарпаття, у центрі зайнятості проводять безкоштовне навчання.

«Звичайно, мова не йде про те, щоб економіст йшов працювати трактористом чи муляром. Є багато робітничих вакансій у туристично-відпочинковій сфері. Наприклад, адміністратор готелю чи пансіонату, менеджер торгового центру, де ставляться високі вимоги до управлінських навиків працівників, знання іноземної мови тощо», – пояснює спеціаліст.

Ті, хто потрапив під скорочення, можуть перебувати на обліку в центрі зайнятості рік і отримувати допомогу по безробіттю, сума якої зменшуватиметься кожні три місяці.

«Зареєструвати людину як безробітну – це найпростіший, але, водночас, найгірший варіант. Наше завдання – допомогти їй якнайшвидше знайти роботу. Навіть через рік перебування на обліку у центрі зайнятості будь-який фахівець втрачає свою кваліфікацію та мотивацію до праці», – впевнений Г. Горбаль.

Як бачимо, у 2020 році тисячі прикарпатців доведеться попрощатись зі своїми посадами. Комусь таки вдасться зачепитись десь при управліннях, дехто вирішить змінити професію, а хтось плюне на все і поповнить ряди заробітчан.