Студенти та заможні люди за тридцять – перші у списку потенційних клієнтів франківських наркодилерів

Ця прикра тенденція сформувалася на сучасному чорному ринку наркопрепаратів лише останнім часом. Ще років десять тому в місті існувала чітка градація тих, кого прийнято було вважати основною групою ризику. Головним чином підлітків з неблагополучних маргінальних сімей.

З часом спрямованість видозмінювалася, до франківського  наркодиспансеру стали все частіше доставляти «золоту» молодь… 

Сьогодні ж наркологам доводиться говорити про найсвіжішу течію наркоринку: ряди залежних масово поповнюють чоловіки віком 34-36 років, часто успішні, заможні та при посадах. Власники великого бізнесу, солідного соціального статусу в абсолютно свідомому віці сідають на «колеса», «доріжки» та інші види «допінгу».  Вони разом із «зеленими» студентами коледжів та вишів – дві когорти, що станом на сьогодні уособлюють основну частину клієнтської бази місцевих наркодилерів, пише Західний кур'єр

Потрібно для роботи

Кількість наркозалежних у області з кожним роком зростає. Наразі їх майже дві тисячі, але цю цифру сміливо можна множити на сто, кажуть фахівці. Бо в офіційний перелік потрапляють лише ті, хто певним чином «спалився» перед правоохоронцями, піддався на вмовляння родичів пройти курс лікування, або ж перебуває у хворобливій залежності від психоактивної речовини і просто не може вести нормальний спосіб життя.
Останніх, так званих «закінчених» наркоманів, у порівнянні з минулими роками, зараз у місті суттєво поменшало. Наркоманія перестала бути уособленням брудних притонів, одноразових шприців багаторазового використання та безнадійно опущених людей.  Шприци з різних причин (естетичних, через незручність у застосуванні і таке інше) вийшли із моди, передавши естафету строкатим таблеткам та «веселим» цигаркам. А сама наркоманія перебралася, крім студентських гуртожитків, у високі кабінети.
«До нас звертаються за допомогою багаті, успішні чоловіки 34-36 років, які мають все – гроші, роботу, сім’ю, але з метою рекреації починають вживати наркотики», – розповідає головний нарколог Івано-Франківська Тетяна Черкасова. Запідозрити у необізнаності чи наївності таких людей важко. Крок на похилу вони роблять цілком свідомо. І часто зовсім не для того, аби розслабитися чи покайфувати. Навпаки.

«Одні вживають наркотики для того, щоб отримати задоволення, інші – щоб підвищити працездатність», – каже Тетяна Черкасова. Людина під впливом «стимуляторів» –  кокаїну чи амфетаміну – може працювати без їжі та сну від однієї до трьох діб. При цьому  вона постійно весела, працездатна. Наркотик  стимулює діяльність центральної нервової системи, підвищуючи викид дофаміну – гормону, що відповідає за хороше самопочуття, фізичну і психологічну працездатність, у 30 разів від норми.

Людина весь час виглядає «живчиком», ніби п’яною, але без запаху спиртного.
«У поле зору правоохоронців такі люди не потрапляють, їх фінансові можливості дозволяють «втиху» системно вживати наркотики аж доки про проблему не довідується сім’я. Тоді часто люди самі до нас приходять, бо не хочуть бути таким прикладом для своїх дітей. Або ж залежність переходить грань, на яку розраховував споживач, і стає допінгом, без якого людина вже просто не може вести справи», – каже Тетяна Черкасова.

Від марихуани  до «крокодила» – два-три кроки

Наркопрепарат-стимулятор амфетамін також популярний у студентських колах.
«Причому не лише на дискотеках, – переконує головний нарколог Івано-Франківська. – Мені розповідали студенти, як вони за допомогою амфетаміну готуються до сесії. Мовляв, за мінімальний проміжок часу можна засвоїти багато матеріалу».

Але більшість все-таки прагне зловити кайф, каже лікар. Випадки вживання амфетаміну в останні роки – пошесть, що вражає молодь по всій Україні, не тільки Прикарпаття. Його ринкова ціна 300 грн. за таблетку, але є методи кустарного виробництва.

Збільшення кількості залежних наркологи фіксують з початком кожного навчального року. Найчастіше «новобранці» – це першокурсники коледжів чи вищих навчальних закладів, які опиняються без батьківської опіки, перебравшись із «глибинки» до обласного центру. У новій компанії вони часто піддаються впливам нових друзів, які діляться досвідом, переконують у плюсах наркопрепаратів – кайф, нові грані в сексі, відсутність будуна. А головне – нові враження. Підлітки-студенти зазвичай шукають їх  з такою впертістю, з якою на джерело світла летить тендітний метелик.

Батькам, що відправили своїх дітей «підкорювати» обласний центр, не варто думати, що наркотики – це завжди дороге задоволення і стипендії на них не вистачить. Їх розповсюджувачі схильні, не без прицілу на майбутнє, давати наркотики в борг, а то й просто «за так», добре розуміючи, що в такий спосіб забезпечують собі майбутню клієнтуру. Та й підліткова психологія, жага до спілкування і потяг до наслідування сприяють поширенню згубної звички.

Статистика тривожна: майже половина тих, хто перебуває під профілактичним наглядом у наркодиспансері, – люди віком до 25 років. Тобто, студенти. Тетяна Черкасова переконує – серед її пацієнтів є студенти всіх без винятку франківських вишів.
«Студенти не починають із опіатів – ширки чи субутексу. Ті, кому не по кишені амфетамін, або ж вони бояться наслідків вживання, починають із «безневинної» марихуани», – переконує нарколог. Чимало юнаків вважають, що це легкий наркотик, який шкоди не завдає. Покурив її, мовляв, коли закортіло, а коли захотів – припинив курити. Насправді легких наркотиків не буває. Лікарі доводять, що споживання марихуани змінює генетичний код людини. І невідомо, як ця «мила звичка» відіб’ється на наступному поколінні, на дітях та онуках споживачів марихуани.

До того ж майже завжди марихуана стає першим квитком у світ наркоманії. У пошуку нових вражень досвідченому планокурові дилери пропонують субутекс – таблетований синтетичний аналог макової соломки.  У порівнянні з «ширкою» – відносно натуральним продуктом (ломка від неї тривала 3-5 днів, і наркомани могли «переламатися» в домашніх умовах), субутекс – чиста синтетика, пацієнта ламає до місяця.  Самі, без допомоги медиків, зіскочити з наркотику залежні не можуть. І часто через відсутність грошей переходять на «крокодил» – наркотик, що вариться в домашніх умовах із легальних аптечних ліків від кашлю. Вживши «крокодил», людина починає гнити та розкладатися вже через півроку.