Тренди-бренди і «Просвіта»
Часто насамкінець річної трапези залишаються оригінальні культурні десерти, як-от фест «DreamSpace», що промайнув у Франківську 24-25 грудня. Саме промайнув – повз мешканців міста, які в цей час чи то католицьке Різдво святкували, чи то мокрого снігу налякалися і загалом зігнорували файну імпрезу – собі ж у емоційний і культурний мінус.
Як зазначає директор фесту Тарас Винник, люди в нашому місті просто не готові до такого рівня заходів, адже це не просто ярмарок крутих брендів, а оригінальна подія, доповнена якісною музикою і літературою. Хлопець розповідає, що у Львові, до прикладу, такі фести викликають фурор, але не розчаровується і, ще не дочекавшись закінчення цьогорічного заходу, уже вибудовує глобальніші концепції наступних «DreamSpace’ів», пише Галицький кореспондент.
Фестиваль «усього найкрутішого, що є в Україні», як його називають організатори, проходив два дні у «Просвіті», і під її суфітами із гіпсовою ліпниною і в її століттям «намоленій» народницькій аурі снували молоді, дуже стильні люди, часто – з дредами, тату, в рожевих кедах або ж з кольоровим волоссям. І така «Просвіта» дуже нагадувала світ «Рекреацій» Андруховича з його Святом воскресаючого духу. А зібрав тут усіх простір мрій – така собі віртуальна фабрика dream’ів, покликана спровокувати сплеск ідей для покращення нашого міста. Для «виготовлення» більшої кількості мрій «DreamSpace» протікав у трьох площинах: ярмарковій, пізнавально-культурній і розважально-сценічній.
Це не дебют «DreamSpace» – перший відбувся у вересні в «Бастіоні». Ідея заходу, як не дивно, не комерційна і не рекламна, ідея – ідейна: зробити місто цікавішим і відкритішим до мрій, які не треба боятися реалізувати.
По периметру та по центру зали «Просвіти» у формі химерного ієрогліфа розмістилися столики та стенди з продукцією молодіжних українських брендів з Івано-Франківська, Львова, Полтави, Києва, Чернівців, Тернополя, Рівного, Городенки та ін. Одяг, аксесуари, креативні скетчбуки і записники, дерев’яні блокноти, смаколики і кава. А ще було чудове мило, кераміка ручної роботи, авторські прикраси, дизайнерський ексклюзив, декор.
Публічні розмови та дискусії проходили синхронно із ярмарком. Усі вони в дечому нагадували авторські лекції-поради, як зробити місто кращим. От Тарас Прохасько у рамках теми «Ідеальне місто» рекомендував просто не порушувати ауру і затишок Івано-Франківська, успадковані від Станиславова, вміти зберегти історичну частину і не перестаратися з урбаністичними інноваціями, бо «оця атмосфера трошки наївної провінційності, але дуже самодостатньої – вона якраз втрачається».
Анатолій Звіжинський, художник, засновник Центру сучасного мистецтва, лаконічно презентував сучасний живопис Івано-Франківська, представлений, за його словами, невеликою кількістю імен – до десяти – але «вони дуже потужні». Митець наводив паралелі із бієнале «Імпреза», що відбулася 25 років тому, в часи «станіславського феномена», та цьогорічним «Порто Франко Гоголь Фестом», який неабияк пожвавив мистецьке життя міста і відкрив нові простори для експерименту. Сучасне мистецтво дуже актуальне і цікаве, вважає Анатолій Звіжинський, і як одну зі своїх мрій ідеального Франківська називає створення першого в Україні Музею сучасного мистецтва, який працюватиме як «площадка для експериментів і нових пошуків, що для міста буде великим плюсом».
Заявлена у програмі фестивалю дискусія про франківське візуальне мистецтво, на жаль, трансформувалася у формат міні-лекцій, від чого втратилася очікувана жвавість розмови. Але цікавість теми від цього не зменшилася. Так, про актуальний стан, перспективи й мрії візуального мистецтва Франківська розповіли Сергій Пилявець (він же VJ Glow) та стріт-артер Віталій Ейфа (Dilkone).
Зацікавлені бізнесовими ініціативами мали змогу прослухати лекторій з перших вуст (що, по суті, був міні-майстер-класом) про розвиток бізнесу в Івано-Франківську. Доповідачі, які багато роблять для міста і вже розвивають свої проекти не тільки на Прикарпатті чи в Україні, а й за кордоном, ділилися досвідом. У тому, що немає нічого неможливого для людини, яка хоче досягнути своєї цілі, на власному прикладі переконував керуючий партнер ІТ компанії «Softjourn» Сергій Фіцак і співзасновники та співвласники сучасних українських брендів Остап Павлюк, Роман Зорій і Богдан Желобчук.
У місті «станіславського феномена» літературний «DreamSpace» не міг не бути крутим. Ті, хто шукав якісної «літературної підкормки», знайшли її в історії особистого розвитку від успішного прозаїка Марка Лівіна (до речі, уродженця Івано-Франківська), у віршах популярного київського поета Михайла Жаржайла, ну, і, звичайно, в доброму балаканні Тараса Прохаська.
Уже під вечір розгорталася музична частина і, природно, перетворювалася на легку дискотеку.
Запущені у франківський простір меседжі мрій письменників, художників, музикантів та й загалом усіх учасників і гостей фесту, навіть ще не будучи реалізованими, уже роблять місто кращим, даруючи йому оригінальні перспективи. І хоч місто ще не зовсім оцінило масштаб і формат такого фесту і не пішло косяком на захід, приходили ті, кому було справді цікаво і небайдуже. Важливо, що акцент ставиться на крутому українському продукті, який часто набагато якісніший і дешевший за закордонні аналоги.
Наступні «DreamSpace», кажуть організатори, будуть ще глобальнішими, в кількох локаціях, з чіткішим форматом і сміливішими мріями, і сам фест стане якісним місцевим, якщо не всеукраїнським брендом. Або бодай трендом. А чому б не помріяти?
