Три тисячі аварій на Прикарпатті: Хто винен та що робити

Практично щодня у новинах розповідають про дорожньо-транспортні пригоди, в яких травмуються чи гинуть люди. Статистика аварій є по-справжньому моторошною, дехто навіть вживає термін «неоголошена війна на дорогах».

Мовою страшних цифр

У 2018-му році на Івано-Франківщині правоохоронці зафіксували 2939 дорожньо-транспортних пригод за участю 5851 особи. Більшість із них – аварії без потерпілих, часто водії навіть не інформують поліцейських про такий інцидент, пише Галицький Кореспондент.

У поліції наводять моторошну цифру: за рік на Прикарпатті в ДТП загинуло 127 людей, а ще 957 – отримали тілесні ушкодження різної тяжкості.

Найбільше аварій за рік сталося в Івано-Франківську – 1312, що зумовлено значною кількістю автомобілів у місті. За даними експерта Володимира Мухи з НДІ «Діпромісто», показник автомобілізації в обласному центрі складає 260 машин на 1000 мешканців, і є тенденція до зростання.

Основними причинами аварій правоохоронці називають перевищення швидкості, недотримання дистанції, порушення правил обгону та проїзду перехресть. Найбільше тяжких аварій трапляється через п’яних водіїв – і штрафи їх, схоже, не зупиняють, адже за рік на нетверезих керманичів поліція склала 3192 адмінпротоколи за статтею 130 КУпАП. Частина ДТП стається і через пішоходів, які перебігають автотраси у неналежних місцях.

Впродовж 2018 року на Прикарпатті трапилося кілька резонансних дорожньо-транспортних пригод, серед них – 19 квітня зіткнення пасажирського мікроавтобуса та легкового автомобіля у селі Лоєва на Надвірнянщині. Водій легковика загинув на місці події, а 13 пасажирів (семеро з них – діти) мікроавтобуса доставили до медичного закладу.

6 червня в селі Майдан Тисменицького району водій вантажівки, здійснюючи маневр повороту ліворуч, допустив зіткнення з рейсовим автобусом сполучення «Калуш-Івано-Франківськ». Тоді до медичних закладів звернулось 16 постраждалих у цій аварії. Пізніше в обласній лікарні від отриманих травм померла жителька Калуша 1989 року народження.

Останньою за минулий рік смертельною ДТП стало зіткнення легковика та фургона на об’їзній дорозі міста Коломия 7 вересня. Загинула молода сім’я: двоє дорослих та двоє дітей до 3 років. Крім того, ще шестеро людей з іншого автомобіля були доставлені з травмами до медичного закладу.

Жодної тенденції до зменшення смертності на дорогах в області наразі немає. Цифри «страшних жнив» на дорозі у 2017-му приблизно такі ж – 2945 ДТП, 124 загиблих. Винуватцями більшості аварій поліція вважає нетверезих водіїв і порушників ПДР. А ще у 2018-му році учасниками 590 аварій стали водії автомобілів на іноземній реєстрації, так звані «євробляхери». Це майже 20% від загальної кількості ДТП в області за рік. Також ця цифра дає зрозуміти, що приблизно кожен п’ятий автомобіль на Івано-Франківщині – «євробляха».

Правоохоронці проводять різноманітні профілактичні і просвітницькі заходи, роздають світловідбивні флікери та наліпки. А нещодавно, у жовтні 2018 року, в місцях концентрації ДТП та на аварійно небезпечних ділянках доріг встановили портативні пристрої вимірювання швидкості – радари TruCam. Втім наразі не схоже, щоб всі ці заходи мали якийсь помітний ефект.

Переосмислити дороги

На Івано-Франківщині, та й в Україні загалом, необхідно кардинально змінити підхід до проектування вулиць і визначення пріоритетів. У цьому впевнений Михайло Смушак, директор департаменту житлового, комунального господарства та благоустрою Івано-Франківської міської ради. Він переконує: життя людей можна зберегти, якщо будувати і проектувати вулиці правильно.

«Починаючи проектувати будь-яку вулицю, ми повинні розуміти, що найголовнішим питанням є не покласти рівний асфальт – це зрозуміло, а зробити цю вулицю безпечною, – каже Михайло Смушак. – Зробити дорогу – це не просто залатати ями, це ще й придумати, як мінімізувати на цій дорозі травматизм людей. Якщо ми говоримо про місто, то пріоритет учасників дорожнього руху на вулицях повинен бути таким: пішохід, велосипедист, громадський транспорт і вже потім – автомобіль. Така ієрархія давно прийнята у Європі, вона реально працює і реально знижує аварійність, тож цим треба користуватися».

Основними передумовами безпечних доріг головний комунальник Франківська називає правильно спроектовані тротуари, продумані розв’язки (зокрема кільцеві), підняті пішохідні переходи, острівці безпеки на звичайних переходах через широкі дороги, хороше контрастне освітлення.

«В останніх проектах реконструкції франківських вулиць використовується саме такий підхід. До кінця 2019 року мають бути завершені всі роботи на вулиці Івана Павла ІІ. І вона буде відповідати всім стандартам, а простір вулиці буде чітко розділений розміткою на кілька зон. Буде зона паркування, зона для лівого повороту і так далі, це чітко розмежує і впорядкує рух. Працюємо над переплануванням наявних аварійних ділянок – до прикладу, перехрестя Галицька-Хіміків та Галицька-Горбачевського, де зараз дуже складна ситуація», – пояснює Михайло Смушак.

На впорядкування  вулиці Івана Павла ІІ планують витратити близько десяти мільйонів гривень. Ці роботи комунальники обіцяють виконати до кінця року. Схожий проект є і по вулиці Автоливмашівській. Але там ситуація складніша, адже разом з благоустроєм треба буде класти і весь асфальт, що обійдеться майже в 40 мільйонів. Таких грошей наразі місто не має, тож цей проект поки що залишиться лише проектом.

«А ще життя людей на дорогах рятують такі прості речі, як острівці безпеки. В Івано-Франківську їх є вже декілька – нещодавно ми встановили один на вулиці Василіянок, в аварійно небезпечному місці. Є такі і на Івасюка – вони не зовсім досконалі, це були наші перші острівці, але вони все одно виконують свою функцію. Наскільки я знаю, з часу їх встановлення на тому переході ще не сталося жодної смертельної ДТП. Щоправда, є й острівець на Крихівецькій – і тих, хто це робив, треба покарати за таке ставлення до життя людей. Там чистої води халтура – знаки і самі острівці не світяться у світлі фар, що небезпечно», – додає головний комунальник Івано-Франківська.

Ключова теза Михайла Смушака: водій на дорозі може зробити помилку, адже він – людина, яка не застрахована від похибок. А завданням проектувальників вулиць є зробити цей простір таким, де помилка не стане фатальною.

«Звісно, є речі, з якими не можна миритися і за які треба жорстко карати. Наприклад, я б пропонував за водіння у п’яному стані притягувати не до адміністративної, а до кримінальної відповідальності. З конфіскацією прав безпосередньо на місці затримання», – ділиться думками директор департаменту ЖКПБ.

На його думку, обмеження швидкості на дорогах України варто зробити чітким, а не як зараз, із правилом «за +20 не штрафують». Це призведе до зменшення кількості аварій із тяжкими наслідками. Вирішити ж ситуацію з аварійністю на міжміських дорогах взагалі Михайло Смушак пропонує кардинальним чином: замість наявної на Прикарпатті мережі доріг всеукраїнського значення, які проходять через багато міст і сіл, потрібно збудувати автобани. Тоді потік транспорту оминатиме населені пункти, а смуги зустрічного руху будуть фізично розділені, що зменшить аварійність.