Зрада чатує всюди. Як не стати лохом у мережі


Днями користувачі соцмереж спокусилися на халявні квитки до Іспанії від «Міжнародних авіаліній України» (МАУ). Їх пропонували начебто до ювілею авіакомпанії, треба було виконати кілька кроків і поширити новину серед друзів.

«Акція» за кілька годин облетіла Facebook, повелися на неї і чимало франківців. Квитків, звісно, ніхто не дав. Новина виявилася фейком, тобто підробкою, якщо перекласти з англійської. Таких не бракує, є значно гірші, ґрунтовніші, пише Репортер.

Довірливі під прицілом

Така ж історія з омріяними квартирами в центрі Києва, айфонами, позашляховиками та іншими дарами. Ніхто й нічого не подарує за так. Як мінімум обдурять, а якщо не пощастить, то ще й використають ваші персональні дані, отримані шахрайським способом чи заразять інтернет-вірусом.

Випадок з квитками, скоріш за все, не мине безслідно. Аби отримати обіцяну халяву, користувачі переходили за посиланням на нині вже не працюючий сайт uia-claim.us, вводили там свій номер мобільного та поширювали новину на своєму профілі Facebook з тегом «Дякую #UIA». Так шахраї отримали телефони довірливих користувачів з прив’язкою до їхніх аккаунтів у соцмережі. А завдяки поширенню у Facebook швидко охопили велику аудиторію. Адже коли бачиш на сторінці друга чи колеги банер з повідомленням, що він уже отримав коштовний подарунок, критичне мислення може вимкнутись…

Поки не дуже зрозуміло, якими будуть наслідки, але можна очікувати як мінімум на спам. А ще такі схеми здатні запускати віруси на ваших пристроях і красти гроші через онлайн-банкінг.

Тому правило перше й головне – ніколи не переходьте за сумнівними посиланнями та не вводьте паролі до пошти чи профілю на цих сайтах. А ще – просто завжди перевіряйте інформацію, зазвичай це не забирає багато часу. Наприклад, у випадку з квитками достатньо було зайти на офіційний сайт авіакомпанії та дізнатися, що такої акції в них нема.

Не все в просторі – новини

Вже кілька років фейки стали вдалим інструментом інформаційної війни. Їх поширюють не лише російські сайти чи телеканали, а й українські, які мають фінансовий інтерес. У Facebook, Twitter чи Youtube дописи залишати може кожен. І тут не потрапити на гачок ще важче. Особливо, коли заголов­ки чи дискусії в коментарях відверто зачіпають і шокують, а друзі бездумно розносять у мережі всеохоплюючу #зраду.

Така відверта брехня як «розіп’ятий хлопчик», «клаптик землі та два раба» чи «зґвалтована пенсіонерка» майже не трапляються. І якщо в 2014-2015 роках найбільше спекуляцій було на темі війни на Донбасі та волонтерства, то нині #зраду розганяють на темах реформ і локальних подій, які проектують на всю країну.

Одна з недавніх маніпуляцій – про те, що в Україні чоловікам заборонять виїзд за кордон. Якщо все ж перейти за посиланням, то в новині йдеться про те, що Мін’юст лише планує заборонити виїзд за кордон чоловікам і лише тим, що не сплачують аліменти. Є різниця, правда?

Відредаговані фото, відео чи фото, вирвані з контексту чи використані з інших місць, вигадані очевидці та експерти – для фейку підійде все.

Аби не ходити далеко, трапляється таке навіть у Франківському просторі. Недавно користувачка Facebook Ірина Бойчук написала про те, що у багатостраждальній, ґрунтовно битій мовним скандалом школі № 3 дітям роздають зошити з російським гімном (читайте як хочете) на обкладинці. А для ілюстрації ще й додала фото. Чим викликала бурхливе обговорення.

Хоча по факту акаунт Ірини – фейковий, фото профілю несправжнє. А історія із зошитом, хоч і справді була, але ним між собою поділилися діти – батько однієї з учениць купив ці зошити для своєї дитини в Росії, де вони, мовляв, дешевші. Батько, звісно, ще той патріот, але є різниця?

Інколи фейки повторюються з року в рік. Наприклад, та ж Росія кожного року повідомляє, що Україні не вистачить газу на наступну зиму. Цьогоріч «Нафтогаз» у передчутті традиційної «сенсації» вирішив висміяти цю тему і оголосив у Facebook конкурс: «Хто перший знайде у ЗМІ твердження, що Україні не вистачить газу на наступну зиму, отримає заохочувальний приз». І тут приз справді був – пляшка вина від прес-служби компанії. Переможця визначили вже наступного дня…

Побачивши провокативні, галасливі повідомлення в мережі, варто спершу відшукати першоджерело інформації, зайти на профіль автора, його пости. Швидше за все, профіль виявиться не справж­нім, а фото може бути зроблене навіть в іншому місці.

І такі фейкові аккаунти (боти) – проблема для всього світу. Так, перед виборами до бундестагу в Німеччині Facebook провів масові перевірки профілів і видалив тисячі ботів. Чистка відбулася у співпраці з Федеральною службою з інформаційної безпеки Німеччини, аби уникнути маніпуляцій і дезінформації під час виборів.

І в мережі потрібна гігієна

У той час, коли вся країна спостерігала за тим, як Приватбанк переходить у власність держави, більшість загальноукраїнських видань зробила сенсаційну новину з фейкового профілю Ігоря Коломойського у Facebook про «рейдерське захоплення банку». Коли ж таки зрозуміли, що це – фейк, частина ЗМІ вибачилася, інші тихенько видалили новину та й по всьому…

Від помилки не застрахований ніхто. І передрукувати фейк можуть іноді навіть видання з хорошою репутацією. Найчастішими причинами є поспіх і неуважність у гонитві за сенсацією. Тож уважність і гігієна в мережі не завадить нікому.

Аби не лише уникати фейків, а й боротися з ними, випускники «Могилянської школи журналістики» ще у 2014 році запустили сайт для перевірки неправдивих новин stopfake.org. Активісти проекту перевіряють та спростовують придумані сенсації, а результати роботи викладають на сайті.

Першою публікацією стала відповідь на відверту брехню про те, що «російських військових у Криму немає». Нині Stopfake розвіяв уже тисячі викидів ворожої пропаганди. Тому, якщо бачите чергову сумнівну інформацію, її можна перевірити на Stopfake чи навіть повідомити про фейк через спеціальну форму.

«Stopfake став першим сайтом, де перевіряли і спростовували не заяви чи обіцянки політиків та публічних діячів, а новини інших журналістів, – говорить Тетяна Матичак, перша головна редакторка сайту. – Чи не вперше ми голосно заявили про те, що журналісти також можуть брехати. Вони можуть бути не журналістами, а пропагандистами. Цим Stopfake зміг привернути увагу європейських та американських медіаорганізацій до проблеми маніпуляцій – як у російських ЗМІ, так і в медіа інших країн».

Ще один український сайт, що працює з фейками – Uareview.com. Лиш напрямок роботи кардинально протилежний – тут створюють жартівливі саркастичні новини. І вони теж інколи можуть потрап­ляти на новинні ресурси. Як от, «Саакашвілі не пустили у львівське метро», «Президент з офіційним візитом відвідав ванну кімнату» чи «Василь Вірастюк випадково розігнав мітинг геїв у Львові».

Що б не траплялося нам в інформаційному просторі, нині вірити не можна нікому. «Репортеру» – можна! Але все одно не забувайте про критичне мислення і силу пошукових систем. Адже нині ми – не лише те, що їмо, а й те, що поширюємо в мережі.