Олександр Солонтай: Контролювати владу можна вдома перед комп’ютером


Минулого тижня для громадських активістів Івано-Франківська був організований тренінг з громадського контролю і тиску на місцеву владу. Одним із тренерів був експерт «Інституту політичної освіти», громадський активіст та засновник політичного об’єднання «Сила людей» Олександр Солонтай. Він розповів про нововведення у законодавчій сфері, децентралізацію та як простим громадянам контролювати місцевих чиновників.

– Олександре, місяць тому відбулися вибори Президента, а також кількох мажоритарних нардепів. Як від цього змінилася політична ситуації в Україні?

– Прихід Олександра Шевченка від Івано-Франківська та ще кількох нових нардепів ніяк не змінив розкладу сил у Верховній Раді. Провідною там залишається коаліція колишніх регіоналів, «Батьківщини», «Свободи» і УДАРу. Інше питання – вибори Президента. Вони унікальні. У нас давно не було виборів в один тур. Востаннє у грудні 1991 року. А в умовах, коли країна потребує захисту, Президент набуває неприродних собі функцій, ще більших, ніж за Конституцією. Яскравим доказом є нещодавнє голосування у парламенті, коли депутати готові підтримувати всі пропозиції Президента у кадровому питанні.

– Вибори відбулися, що вже виконано із вимог Майдану, а що ще потрібно зробити політикам?

– З виконаного – це ті ж позачергові вибори президента, почали притягувати до відповідальності винних, повернулися до підписання угоди з ЄС та Конституції 2004 року. З приводу того, що потрібно зробити найближчим часом, то це оновлення законодавства про вибори до ВРУ і власне проведення самих виборів, реформа місцевого самоврядування, бюджетна децент­ралізація, реформування правоохоронної, судової систем, а також силових органів. Додалася й нова річ – це війна, і з цього, мабуть, потрібно починати.

– Як зараз має працювати ядро, яке творило Майдан, адже більшість простих людей заспокоїлося?

– Буде дуже шкода, якщо люди заспокояться. Їм потрібно активніше відстоювати свої права, включатися до роботи політичних об’єднань чи громадських організацій.

– В якому саме руслі треба працювати?

– Найкраще, що можуть зараз робити громадські організації, – це різноманітні ініціативи, пов’язані з можливістю людей виживати в умовах економічної кризи, збільшувати їх економічні знан­ня. А також громадська діяльність, яка спрямована на підтримку підприємницької ініціативи, можливості зароб­ляти. Це те, куди зараз найбільше потрібно спрямовувати енергію.

– Зараз у всіх на слуху децентралізація, але якихось конкретних кроків ми не бачимо…

– У парламенті точиться боротьба між прихильниками централізації та децентралізації. Перші воюють за дві речі: по-перше, за ручне управління громадами, наприк­лад, ВРУ нещодавно голосувала за те, щоб звільняти будь-якого мера своїм голосуванням. Голосів не вистачило, і це добре. А є прихильники децентралізації, їх поки що меншість, тому й немає ще якихось серйозних змін.

– Що саме має змінитися?

– Ліквідація райдержадміністрацій. Вони віджили себе ще з часів Кучми. Не президент має призначати голів на місцях, а громада. ОДА ж мають виконувати не функції керівництва областю, а функції представництва інтересів і захисту законів при управлінні. Всі виконавські функції повинен робити виконком, який має формуватися обласною громадою. Ще одне, що нас очікує в перспективі, це призначення суддів на місцях. Зараз система така, що всі судді залежні від президента, ВРУ, юстиції. Вони мають залежати від людей на місцях. На жаль, тема війни відсунула проблему децентралізації на невизначений період.

– Ми багато говоримо про владу людей, а яким саме чином рядовий франківець може вплинути на рядового чиновника?

– Є дуже багато механізмів. Влада стає чутливою до того, що хочуть люди. Контролювати владу можна навіть вдома перед комп’ютером – пишучи різні звернення. А ще ходити на засідання виконкому чи міської ради. Зараз протоколи будь-якої комісії стали публічними. Ця зміна відбулася минулого місяця. Ще одна серйозна зміна стосується відповідальності депутатів, мерів, заступників, виконкомівців за корупцію. Тепер за це звільняють. Якщо довести, що він корупціонер, то його можна позбавити депутатських повноважень. Інші зміни – у доступі до пуб­лічної інформації. Службовці, які не відповідають на інформаційні запити, тепер будуть більш строго притягуватися до відповідальності. Також раніше, щоб звільнити голову обласної чи районної ради треба було 2 / 3 голосів, а зараз прос­та більшість.

– Які закони потрібні, щоб збільшити контроль?

– По-перше, закон про місцевий референдум. Аби дуже важливі для краю питання вирішувалися не у сесійній залі, а шляхом голосування усієї громади. По-друге – міліція має стати муніципальною, тобто підпорядковуватися не уряду, не Авакову, а безпосередньо людям на місцях. І формування загонів на сході – це хороше підґрунтя для завтрашнього люстрування керівників міліції. І по-третє, закон про місцеві вибори. Потрібно створити нормальну систему, адже вибори 2010 року були переважно сфальшовані.

Репортер