Правка нардепа з Прикарпаття звільнила олігархів від сплати податків

Наприкінці червня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який унормовує можливість централізованої закупівлі ліків для важкохворих українців не лише за кошти держбюджету, а й за гроші місцевих бюджетів та комунальних медзакладів. У липні президент Володимир Зеленський підписав закон і він набув чинності.

Ця подія залишилася непоміченою для більшості українців. Проте для дуже вузького кола найбагатших громадян підпис президента під законом про закупівлю ліків міг коштувати мільйони гривень зекономлених податків: у фінальну версію потрапили правки, які абсолютно ніяк не пов'язані із закупівлею лікарських засобів, пише "Економічна правда"

Суть законопроєкту полягала в тому, аби дозволити здійснювати такі закупівлі не лише за гроші державного бюджету, а й за кошти місцевих бюджетів та закладів охорони здоров'я. Для цього необхідно було внести зміни до Податкового кодексу та поширити правила оподаткування закупівель, які відбуваються винятково за кошти держбюджету, на ті операції, які фінансуються з інших джерел.

Згаданий законопроєкт виглядав як технічний, тому не викликав особливої уваги ні серед громадськості, ні серед депутатів. І дарма. Перед другим читанням у документі з'явилися правки депутата "Слуги народу", члена податкового комітету Верховної Ради Олега Марусяка (пройшов у раду за списком "СН", підприємець з Калуша). Їх суть взагалі не стосувалася закупівлі ліків. Натомість депутат запропонував внести зміни до статей Податкового кодексу, які регулюють оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК).

Профільний комітет схвалив ці правки, тож вони увійшли до фінальної редакції проєкту про закупівлю ліків. 18 червня Верховна Рада його ухвалила, а через десять днів документ підписав президент. Працівники президентської канцелярії не змогли розгледіти в законі, що стосувався закупівлі ліків, норм, які змінювали оподаткування офшорних доходів. Або розгледіли, проте не стали цьому перечити.

Правила оподаткування КІКів складні та заплутані. Вони різняться залежно від виду доходів (активний чи пасивний) і загального обороту всіх КІКів, що належать одній особі (якщо менше 2 млн євро, то податки сплачувати не потрібно). Однак важливо те, як доходи КІКів оподатковували їхні кінцеві бенефіціарні власники – громадяни України, адже саме цю частину змінили правки депутата Марусяка.

Що змінилося? Наприклад, український завод належить певному олігарху через зареєстровану на Кіпрі компанію. Тобто в цій схемі є три суб'єкти: юридична особа в Україні (завод), КІК (кіпрська компанія) та фізособа – кінцевий бенефіціар.

Отримавши прибуток в Україні, завод переказує дивіденди кіпрській компанії. При виплаті дивідендів завод нараховує на цю суму податок на репатріацію. Його основна ставка – 15%, проте залежно від юрисдикції, куди виводяться дивіденди, існують знижені ставки (їх встановлюють конвенції про уникнення подвійного оподаткування, які Україна укладає з кожною країною, і зазвичай це 5-10%). У випадку з Кіпром ця ставка становить не 15%, а лише 5%.

Для КІКу отримані від української компанії дивіденди – це теж доходи, проте податки з них він не сплачує. 

До ухвалення поправок Марусяка фізична особа, якій належить КІК, мала задекларувати цю компанію (вказати в додатку до декларації про доходи), а на суму отриманих КІКом дивідендів з України нарахувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 9% та 1,5% військового збору – загалом 10,5%.

Після правок Марусяка останній етап оподаткування фактично скасували. Тепер кінцевим бенефіціарним власникам офшорних компаній не потрібно сплачувати податок з отриманих такими компаніями доходів, якщо вони вже сплатили податок на репатріацію дивідендів. Економія для власників – 10,5%. Для бюджету ж це десятки і навіть сотні мільйонів гривень недоотриманих податків.

Ба більше, згідно з ухваленим законом, зміни до оподаткування КІКів набули чинності з 1 січня 2024 року. Тобто вони дозволяють бізнесменам з 2025 року не платити ПДФО та військовий збір за підсумками декларування доходів за 2024 рік.

Імовірно, деякі власники великого бізнесу могли скористатися цим правом, що пояснює невеликий обсяг задекларованих податкових зобов'язань за 2024 рік.

Марусяк пояснив ЕП, що вніс свою правку у відповідь на запит бізнесу, який просив припинити практику подвійного оподаткування доходів в Україні.

"У законі була колізія: бенефіціарний власник міг не виводити гроші з компанії, проте зобов'язання сплатити податок залишалося. Бізнес звернувся в комітет (з питань фінансів, податкової та митної політики – ЕП) з проханням, аби не було другого оподаткування, якщо бенефіціар не виводить гроші", – пояснив депутат.

На питання ЕП, чому правку про оподаткування КІКів внесли в документ, який стосується закупівлі ліків, він зазначив, що "депутати так часто роблять, щоб не писати новий законопроєкт і не розглядати його за повною процедурою". Крім того, відповідні зміни "необхідно було ухвалити до серпня".

"У серпні був останній строк розгляду всіх питань по цьому подвійному оподаткуванню, тому й подавалася ця правка. Якби до серпня вони цю правку не ухвалили, то 2024 рік би "злетів" і всі компанії мали б повторно оподаткувати всі нарахування за 2024 рік", – додав Марусяк.

Співрозмовники ЕП у Верховній Раді кажуть, що правки Марусяка підтримував Мінфін, аргументуючи це необхідністю усунення подвійного оподаткування.

На подвійне оподаткування скаржився й український бізнес, який звертався до податкового комітету з проханням ухвалити зазначені правки.

Цей аргумент доволі спірний, вважає економіст Юрій Гайдай, адже природа коштів на етапі їх репатріації за кордон і на етапі декларування доходів фізособою різна. Крім того, бізнес часто будує багаторівневу структуру власності, розмиваючи базу оподаткування між різними юрисдикціями, додає співрозмовник ЕП в ДПС.

Детальніше читайте у матеріалі: Олігархам пробачили податки. Як Рада і президент проштовхнули пом'якшення антиофшорного законодавства

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!