Шантаж “мишоловкою”: Як влада Калуша використвує медреформу у своїх цілях
Безкоштовна медицина знову стала механізмом для шантажу задля впровадження адміністративно-територіальної реформи на Калущині. Реформа, необхідність якої визнають на рівні держави, у виконанні міської влади нівелює свою суспільну значимість. Адже її не впроваджують, а — “насаджують”, фактично, підминаючи під себе сільські громади та нехтуючи думкою мешканців Калущини. Чи ефективними були “підкилимні” ігри, стане зрозуміло вже наступного тижня.
Минулого тижня на сесії Калуської районної ради депутати прийняли звернення до Кабінету міністрів України, Комітету із питань державного будівництва та місцевого самоврядування ВРУ, Івано-Франківської обласної та Калуської міської рад. Передумова у тому, що сільські ради отримали рішення Калуської міської ради від 11 вересня “Про стан реалізації регіональної цільової програми медикаментозного забезпечення” та проект Меморандуму про співпрацю. Міська влада запропонувала селам укласти угоди про співпрацю “для подальшого фінансування з міського бюджету Програми медикаментозного забезпечення”. Передбачається, що співпраця має відбутися, зокрема, щодо впровадження адміністративно-територіальної реформи.
— Прийняття Калуською міською радою такого рішення викликає серед населення району нерозуміння та незадоволення діяльністю районної влади, а пропозиція щодо підписання меморандуму про співпрацю у різних галузях соціально-економічного та культурного життя — це черговий крок до задуманої містом, але не обговореної і не підтриманої сільськими територіальними громадами адміністративної реформи, — вважають депутати районної ради.
Відтак, вони просять уряд утриматися від схвалення проекту Закону “Про державно-правовий експеримент з реформування адміністративно-територіального устрою” та не виділяти кошти на впровадження реформи. Таке ж клопотання районна рада направила голові Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування ВРУ Давиду Жванії. Народні обранці акцентують на тому, що “реформаторську” ініціативу не обговорювали у територіальних громадах.
Своїх колег із Калуської міської ради районні депутати просять не приймати рішень, які би стосувалися позбавлення мешканців району безкоштовної медицини до того часу, поки це не буде погоджено із районом.
Нагадаємо, саме питання безкоштовної медицини стало причиною чергового загострення стосунків міського голови Ігоря Насалика та народного депутата Ольги Сікори. Міська влада переконує, що саме публічна заява народного депутата про непотрібність безкоштовної медицини стала причиною прийняття рішення.
Нещодавно на офіційному сайті Калуської міської ради з’явилося розпорядження міського голови про проведення 30 жовтня сесії Калуської міської ради. На сесії мають намір переглянути Програму безкоштовного медикаментозного забезпечення. Хоча на прес-конференції міський голова Ігор Насалик уникнув прямої відповіді на питання, чи буде район позбавлений безкоштовного блага.
АСПЕКТ №1. ММЕТОДИ ДІЇ…
Нині мало людей можуть говорити про адміністративно-територіальну реформу по суті, тобто оцінити її позитиви і ризики. Проте, відразу насторожують методи, якими діє міська влада Калуша — шантаж та адміністративний тиск. Минулого року Калуш уже пройшов випробування реформою: народний депутат Валерій Келестин вніс до ВРУ законопроект про пілотний проект на території міста і району. Але ініціатива не знайшла продовження. Проти виступили сільські голови Калущини, які вказували на те, що реформаторські дії проводяться “поза плечима сільських громад”. На той момент також стояло питання “відлучення” від блага безкоштовної медицини.
Зараз фактично повторюється минулорічний сценарій. “Якщо сільські голови не відкличуть голоси під листом проти адміністративно-територіальної реформи, міський голова Ігор Насалик обіцяє перекрити селам доступ до безкоштовної медицини. Районне керівництво розцінює це як крок до роз’єднання спільної медицини. Сільські голови поки що думають”, — писали “Вікна” минулого року у жовтні. Дежавю?
Нині, як і минулого року, міська влада намагається публічно дистанціюватися від нового проекту Закону — його нібито писали працівники Інституту громадянського суспільства. Проте, влада мовчить про те, що Інститут — то громадська організація. А голова Калуської РДА Василь Петрів говорив про те, що розроблений проект закону має стільки слабких місць і неузгоджень із діючим законодавством, що виникають сумніви про те, чи, насправді, фахівці його розробляли.
АСПЕКТ №2… І ПРОТИДІЇ
Очевидно, район не має чим “крити”. Аргумент безкоштовної медицини є надто вагомим і може боляче вдарити по рейтингу сільської та районної влади. І влада таки боїться. Це — перше. Друге: вже нині анонсовано роз’єднання спільної медицини і повернення трансферту на утримання охорони здоров’я у районний бюджет. Обидва кроки — дуже серйозні. Напевно, настільки, що районну владу взяли сумніви. За інформацією ”Вікон”,міський голова Ігор Насалик зустрічався із головою районної ради Василем Дзундзою. У результаті напередодні сесії міської ради має відбутися позачергова сесія районної ради. Кажуть, що є намір відкликати звернення депутатів райради. Але чи стане це підставою для того, щоб поступилося місто? Принаймні, почало реформу із того, з чого потрібно було б починати: громадського обговорення та роз’яснення аспектів?
АСПЕКТ №3. НЕСПРАВЕДЛИВИЙ
На прес-конференції міський голова Ігор Насалик порахував району ті гроші, які були використані з міського бюджету на безкоштовне медичне обслуговування мешканців району. І зауважив: безкоштовна медицина з часу її запровадження була кроком у напрямку реформи. Тобто, з самого початку район заманили у “мишоловку”, не питаючи, чи згодні мешканці Калущини на умови “блага”. З іншого боку, кошти міського бюджету — це не особисті кошти міського голови чи міської влади: бюджет формується, зокрема, із відрахувань платників податків. Міський голова жодного разу публічно не поставив питання, скільки людей із сіл Калущини працює на підприємствах та в установах міста, і який внесок свою працею вони роблять у наповнення міського бюджету? Зрештою, якщо причина згортання програми безкоштовної медицини — дефіцит бюджету, значить, потрібно застосувати єдиний соціальний підхід і визначити категорії громадян, на яких поширюється програма безкоштовного медичного забезпечення. Якщо ж причина — в іншому, то не варто шукати причин і винних.
АСПЕКТ №4. РЕФОРМА
Нині розроблена урядова концепція проведення адміністративно-територіальної реформи, яка пройшла слухання. Калуш хоче бути “пілотним”, а міський голова пояснює це фінансуванням, яке може надійти від неурядових та державних організацій. Однак, у самій концепції реформи є кілька нюансів, які потрібно, принаймні, обговорити у сільських громадах. Так, згідно із проектом реформи, мешканці Калуського району стають жителями міста обласного значення, тобто — міськими жителями. При цьому, очевидно, вони втрачають пільги, якими користуються, зокрема — пільги за оплату електроенергії та газу. Крім того, всі землі, які на момент проведення реформи не перебувають у територіальній чи приватній власності, переходять у розпорядження нової ради громади. Вона і вирішуватиме, які з них орендувати, які — відвести під сміттєзвалища, а які — під індивідуальне будівництво. До речі, нині у Калуші землю під індивідуальне будівництво можуть отримати тільки пільгові категорії населення у порядку черги. Усі інші “побудуватися” зможуть, лише придбавши таке право на аукціоні. Зрештою, можна припустити, що земля дуже цікавить міську владу у питанні адміністративно-територіальної реформи. У 2016 році може бути знятий мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Земля — це не тільки можливість фінансового наповнення бюджету, це — можливість територіального розвитку для міста. При чому — не факт, що мешканці сіл зможуть впливати на прийняття рішень міською радою, навіть при тому, що у міській раді населені пункти будуть представлені приблизно рівномірно. Саме у тому, на думку Василя Петріва, суть реформи: місто не має перспектив територіального розвитку і намагається “втекти” від накопичених боргів.
P.S. На сесії районної ради заступник директора департаменту охорони здоров’я ОДА Микола Олінійчук повідомив, що з наступного року Калуш стане госпітальним округом, тобто, на базі Калуської ЦРЛ лікуватимуть мешканців п’яти навколишніх районів.
Чи матиме місто тоді механізми, щоб продовжувати безкоштовну медицину — невідомо, адже йдеться про те, що Калуська ЦРЛ відійде у підпорядкування області, й, очевидно, фінансуватиметься із обласного бюджету. І — діятиме на кшталт обласної лікарні. Хоча міський голова Ігор Насалик запевнив: безкоштовна медицина для мешканців міста буде у будь-якому разі. І це не дивно, адже “Вікна” і досі сумніваються: безкоштовна медицина — це бізнес чи — соціальний проект?
