Сміття, полігон ТВП і зміна світогляду
Ситуація на Калуському полігоні нині — критична. Вона є критичною вже кілька років поспіль, але проблема залишається невирішеною. Міська влада має намір рухатися у двох напрямках: будувати лінію із сортування сміття та — розширювати полігон. Обидва поки що — примарні. Адже майже 17 млн. гривень, які потрібні для виконання робіт на полігоні, Калуш очікує із Державного бюджету. А його, не виключено, розподілятимуть через призму Євромайдану.
Будівництво сміттєсортувальної лінії планують розпочати уже за кілька місяців. Але проект фінансується виключно приватними коштами, і його втілення залежить від можливостей інвестора. Міський голова заявив про готовність “перебрати” проект на бюджет. Але чи має місто “зайвих” 10-15 млн. гривень, у той час, коли не може знайти ці кошти на розширення полігону, який уже давно вичерпав свій ресурс?
Полігон захоронення твердих побутових відходів — це болюче місце Калуша уже не один рік. Нині полігон перевантажений побутовими відходами, які складують із порушенням норм, не проводиться рекультивація.
— Полігон ТПВ проектувався у 1994 році і планувався на дві черги. Термін експлуатації першої черги — 8 років. І ще стільки ж — другої, — зазначив у коментарі “Вікнам” директор КП “Екосервіс” Дмитро Кобилецький. — У 2002 році було прийняте рішення прийняти в експлуатацію полігону у частині захоронення відходів. Фактично, полігон не був завершений: відсутні вагова, резервуари, під’їзна дорога як така. Система відбору фільтрату запроектована необдумано, тому його відкачує спеціальна техніка.
У 2009 році вийшов термін експлуатації полігону, а на сьогодні там уже захоронили у півтора рази більше сміття, ніж це було передбачено.
Минулого року народний депутат Ольга Сікора звернулася до Прем’єр-міністра з листом про виділення коштів на завершення робіт на калуському полігоні. Йдеться про 10 млн. гривень. Міська рада виділила 143 тис. гривень на проектні роботи.
— Проект складається із двох частин. Перша — це рекультивація полігону. Вона передбачає накрити частину полігону, де нині захоронюють сміття, спеціальним шаром грунту, а також — влаштувати систему фільтрації, під’їзну дорогу, резервуари і вагову — фактично все те, що мало бути влаштоване ще до початку роботи полігону. Рекультивація полігону “потягне” на 11,7 млн. гривень. Друга частина проекту — власне, розширення полігону — також із влаштуванням системи фільтрації, вагової і таке інше, — повідомив “Вікнам” начальник управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради Богдан Грущак.
Проект упродовж трьох місяців проходив експертизу і зараз — повністю готовий.
— Ми подали запити в ОДА на виділення коштів, — запевнив Богдан Грущак.
Чи будуть гроші — невідомо, адже, як написав у соціальній мережі Фейсбук депутат обласної ради Юрій Романюк, бюджет Прикарпаття на цей рік, це — бюджет концтабору.
— Базові цифри оприлюдненого проекту Державного бюджету України на 2014 рік, щодо показників Івано-Франківської області загалом, міст і районів зокрема, це — кошторис концтабору, основною метою якого є сплановане упорядковане винищення населення Прикарпаття, та гарантована руйнація всієї інфраструктури краю, — вважає Юрій Романюк. — Область нічого не отримала від режиму Януковича-Азарова у минулому провально-катастрофічному році, і “закрила” його винятково за кредит Росії. У новому році Прикарпаття не отримає навіть того “нічого”, що було у минулому році. На автомобільні дороги Прикарпаття не отримає ніякого фінансування, окрім мінімально критичного. А в області дороги — відсутні. Видатки екологічного фонду тотально заблоковані урядом Азарова через механізми Держказначейства і не фінансуються взагалі. На капітальне будівництво області, яка за розмірами і населенням близька до Естонії, лише на папері виділяється 1 млн. євро. І ті розкрадаються. Обласний драматичний театр стоїть зруйнованим більше півроку, і не фінансується взагалі. Обласний перинатальний центр завмер без фінансування, а перед забудівниками багатомільйонні борги. Коломийська міськрайонна поліклініка стоїть у майже готовому стані — не завершеною. Борги і потреби на завершення сягають декількох мільйонів.
ПОЛІГОН ЯК БІЗНЕС?
Тим часом, на смітті можна заробляти. При чому — різнопланово. Найперше — це давно задуманий, але досі нереалізований у місті екологічно-економічний проект — сміттєсортувальна лінія.
— Скажіть Кредісову — якщо він не ставить лінію, то Калуш знайде у бюджеті гроші і самотужки її встановить, — звернувся на одній із сесій міської ради міський голова Ігор Насалик.
Нагадаємо, депутати Калуської міської ради прийняли рішення про надання права оренди земельної ділянки ТзОВ “Чисте Прикарпаття”. Ділянку площею 4,93 гектара на вул. Б. Хмельницького віддали в оренду цьому товариству терміном на 5 років. Фірма з’явилася на калуському горизонті наприкінці 2011 року. Власником фірми є соратник міського голови Ігоря Насалика по Українській партії, один зі співвласників кінотеатру “Відродження” — Вячеслав Кредісов. Сортування сміття полягає у тому, щоб забрати із нього найбільш екологічно небезпечні компоненти: поліетилен, пластик, скло тощо. Відтак, на полігон захоронення твердих побутових відходів потраплятимуть тільки органічні відходи, які швидко, і, головне, з мінімальною шкодою для довкілля, перегнивають.
Зрештою, сортування сміття — це один із найдієвіших способів зменшення навантаження на полігон ТПВ.
Першочергово планувалося, що лінія буде встановлена у Калуші за державною програмою. Однак, за словами директора ТзОВ “Чисте Прикарпаття” Андрія Романіва, від державної програми довелося відмовитися через те, що її умови були завідомо невигідними. Будівництво планують розпочати з лютого-березня.
— Наприкінці минулого року ми тільки отримали дозвіл на початок будівельних робіт, — каже Андрій Романів. — На виготовлення проекту та — дозволів пішло багато часу.
“Чисте Прикарпаття” щомісячно сплачує 15,5 тис. гривень орендної плати. До сьогодні це загалом 280 тис. гривень. Ще 100 тис. гривень коштував проект. За твердженням Андрія Романіва, ще не розпочавши будівництво, фірма вже вклала у проект майже півмільйона гривень. Загалом вартість проекту складе від 10 до 15 млн. гривень.
— Зараз ми вийшли на ключовий етап: плануємо закупити лінію, маємо вже контракт і погодження із постачальником, — запевнив “Вікна” Андрій Романів.
Сміттєсортувальна лінія потужністю 50 тис. тонн на рік зможе забезпечити роботою 30-35 осіб. Шляхом сортування і відбору ресурсно-цінного сміття об’єм відходів зменшуватиметься на 50-60%.
КОНКУРЕНЦІЯ — ЗА СМІТТЯ?
Нещодавно на сесії Калуської міської ради виникла дискусія: зауваження, що не усі автомобілі, які вивозять сміття на полігон, обліковуються, директору КП “Екосервіс” зробив міський голова.
— Не думаю, що зловживання відбуваються щоденно, — відповів Дмитро Кобилецький.
— Я би хотів там постояти на брамі, — звернувся до комунальника депутат міської ради Ігор Хемич (УП). — Ми на засіданні депутатської комісії питали: скільки сміття збираєте, а скільки — захоронюєте? Нам відповіли: скільки збираємо, стільки і захоронюємо. А де мінус вторсировина? А як у вас по документах усе йде? Автомобіль від моєї фірми заїжджає і платить 70 гривень. І ніхто ніяку накладну не виписує.
— Ви чому не укладете угоду — таку мають навіть великі підприємства? — парирував Дмитро Кобилецький.
Міський голова забов’язав заступника Оксану Табачук визначити працівника міської варти, який разом із комунальниками обліковуватиме автомобілі зі сміттям, які заїжджають на полігон.
— Одного, але — порядного, — звелів міський очільник.
“Порядний” працівник міської варти, за словами заступника міського голови Оксани Табачук, на полігоні пильнував близько півтора тижня. Він проводив перевірку спільно із працівником КП “Екосервіс”, перед тим отримавши список підприємств і організацій міста, які мають укладені договори про вивезення сміття на полігон ТПВ.
— Порушень не було виявлено жодних, — запевнила Оксана Табачук.
СМІТТЯ ВЖЕ СОРТУЮТЬ
Нині КП “Екосервіс” є монополістом на ринку вивезення сміття. З появою “Чистого Прикарпаття”, у місті може з’явитися інший монополіст. Можливо, буде створено спільне підприємство із КП “Екосервіс”, або ж профільне КП займатиметься іншою ланкою роботи, передавши всі “сміттєві” питання “Чистому Прикарпаттю”.
— Вони готові співпрацювати, якщо ми передамо полігон в оперативне управління, — повідомив депутатам на сесії Дмитро Кобилецький.
Між тим, сміття у Калуші сортують, причому — давно. Але — неефективно.
— У місті встановлено 1100 контейнерів для збору ТПВ та 200 — для ПЕТ-пляшки, — повідомив “Вікнам” Дмитро Кобилецький. — На жаль, усі наші спроби запровадити у місті 100% роздільне збирання ТПВ наштовхнулося на нерозуміння населення. Мешканці продовжують скидати побутові відходи у контейнери для скла та паперу. Ми спробували закрити ці контейнери на спеціальні замки, на які витратили 7 тис. гривень. Але люди поламали ці замки і далі скидають побутове сміття у спеціальні контейнери.
За 5 років, за словами Дмитра Кобилецього, вдалося реалізувати вторсировини на 400 тис. гривень. І це — зовсім нерентабельно.
— Нині у КП “Екосервіс” накопичено велику кількість вторсировини, але її — або не беруть, або ж — не платять. А якщо платять — то надто мало, — стверджує Дмитро Кобилецький.
Нещодавно на сесії Калуської міської ради директор комунального підприємства повідомив: КП накопичило більше 50 тис. тонн пластику. А наприкінці минулого року за частину цих відходів вдалося заробити близько 20 тис. гривень. Кошти, виручені від продажу, були спрямовані на потреби КП: ремонт техніки, заробітну плату, сплату податків.
Відтак, ситуація на калуського полігоні захоронення ТПВ критична уже який рік поспіль. Сміттєсортувальна лінія, будівництво якої відбувається суто за приватні кошти, наразі — примарна перспектива, а, можливо, навіть дзеркальне відображення нині зруйнованого кінотеатру “Відродження”, адже ці два проекти мають єдиного власника. Розширення полігону також залежить від державного фінансування. А, з огляду на те, що фінансування західних областей уряд, імовірно, розглядатиме крізь призму Євромайдану, особливо сподіватися на кошти навряд чи доводиться. Калуш має єдиний механізм для нехай часткового, але — порятунку: легкий і водночас — складний у виконанні. Це — різка зміна у світогляді калушан. Місто може самотужки сортувати, продавати і — заробляти. Натомість, уже який рік чекає інвестора.
Джерело: Вікна