Удар «Кинджалом»: спроба залякати чи свідчення відчаю раші?


У суботу зранку, 19 березня, російське міноборони заявило про перше в історії бойове застосування «гіперзвукової» ракети «Кинджал» проти українських підземних складів у населеному пункті Делятин Івано-Франківської області. Повідомляється, що сталося це 18 березня.

Українська армія офіційно підтвердила факт удару в тому районі, але чи був це «Кинджал» - не знають, пише Укрінформ.

«Вони (рашисти, - Ред.) застосовують ракети, які летять дві тисячі кілометрів, п’ять з половиною тисяч кілометрів по дальності – це і крилаті ракети, і оперативно-тактичні комплекси «Іскандер», крилаті ракети «Калібр» та інші Х-101, Х-55, Х-555. Була заява про «Кинжал», яким росіяни вихваляються. Ми не знаємо, яка насправді була ракета. Поки що не можемо підтвердити», - заявив речник командування Повітряних Сил Юрій Ігнат.

Втім, уже наступного дня у Міноборони України повідомило таке: «Зберігається загроза нанесення противником ракетних ударів високоточною зброєю великої дальності, зокрема і гіперзвуковим ракетним комплексом «Кинжал».

Про факт застосування «Кинджалів» також повідомила телекомпанія CNN із посиланням на власні джерела серед американських високопосадовців.

Між тим, у міноборони країни-агресорки заявили про нібито ще одне застосування «Кинджала». Цього разу по базі зберігання паливно-мастильних матеріалів в районі населеного пункту Костянтинівка Миколаївської області. Чекаємо підтвердження або спростування з боку нашого Генштабу.

А поки…

Ракетний комплекс «Кинджал»: що це таке?

Вперше широкій публіці про появу комплексу «Кинджал» повідомив путін у своєму посланні федеральним зборам у березні 2018 року.

Тоді кремлефюрер представив багато зразків «фантастичної» зброї, яка начебто здатна долати найбільш новітні системи протиповітряної оборони. Але на підтвердження своїх слів він продемонстрував лише комп'ютерну графіку, через що його тодішній виступ багато хто назвав «мультиками».

Частину «мультиків» щодо ракети «Кинджал», утім, на Заході тоді сприйняли цілком серйозно.

За словами путіна, «Кинджал» здатний розвивати швидкість 10 махів (це близько 12 тисяч км/год), долати відстань до 2 тис. км і нести ядерні та звичайні боєприпаси.

 

Тактико-технічні характеристики ракети

Носій (пускова установка):

Міг-31К – 1 ракета;

Ту – 22М3 – 4 ракети;

Ту-160 – передбачається по 4 на кожному з двох барабанів (можливо зменшена версія для Су-57);

Су-57 – в перспективі.

Ракета: 9-C-7760 – аэробалістична.

Максимальна дальність ураження комплексу:

Міг-31К – 2 000 км;

Ту-22М3 – більше 3 000 км.

Максимальна швидкість: до 14 688 км/год або 4 080 м/с.

Висота польоту в момент досягнення гіперзвукової швидкості: 20 км.

Маса бойової частини: 500 кг.

Мусимо одразу ж відзначити, що дані взяті з російської Вікіпедії. Наскільки вони є правдивими – стверджувати не беремося. 

 

Коротко: як рашисти дізналися про Делятин?

Нині в Мережі знаходимо поодинокі коментарі з припущеннями, що хтось нібито міг здати ворогу координати розташування підземного складу ракет та авіаційних боєприпасів у Делятині: «Інакше – звідки ж тоді ворог міг про це знати?» Ну, скажемо так, все набагато простіше. Відомо, що у Делятині у 1950 році заснували режимне містечко закритого типу. Чи відомо про це ворогу? А хіба можуть бути якісь сумніви? Всі креслення в Москві, звісно, зберігаються, бо це радянська ще база.

Кажуть, що базу в Делятині використовували для техобслуговування радянських міжконтинентальних ракет. До речі, саме через це Івано-Франківська область в СРСР була закритою для іноземців.

 

Мета застосування «Кинджала»

Як коментувати такий факт? Перше відчуття, що це була спроба залякування – не більше, жест відчаю, надсилання, зокрема Заходу, повідомлення про «російські можливості». Недарма ж вони про це заявили першими.

Цікавимося експертів, що вони про це думають? Ну і, відносно «Кинджалів», зокрема, скільки їх узагалі у ворога, чи змінює якимось чином їх застосування перебіг війни?

«Удар «Кинджалом» по Делятину – дійсно перше бойове застосування цього комплексу. Чи мав на меті він залякування? Насправді бойова частина ракети 9-C-7760 (така правильна її назва) не надто відрізняється від потужності того ж «Іскандера» (500 кг вибухівки). Застосування «Кинджала», який прийнятий на озброєння тільки у 2018 році свідчить швидше про відчай. І демонстрацію того, що «ще не усе втрачено». Мовляв, «є ще у нас чим здивувати». А нас вже ніякими «Бастіонами» не здивуєш. І не злякаєш», - коментує Укрінформу капітан I рангу в запасі, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук:

Щодо самого «Кинжалу»… За словами експерта, про нього росіяни запустили більше легенд, ніж він того вартує.

«Х-47М2 «Кинджал» (або 9-А-7660) - гіперзвуковий авіаційний ракетний комплекс. Тобто комплект з літака-носія і ракети повітря-земля. Ракета 9-C-7760 називається аеробалістичною, фактично авіаційний аналог 9М723 комплекса «Іскандер». Літак-носій виступає як перша ступінь ракети. Траєкторія польоту самої ракети, очевидно, близька до класичної балістичної. Після відокремлення від носія ракета набирає до 50 км висоти, після чого бойова частина відділяється і у вільному падінні досягає швидкості до декілька махів – от і весь хвалений гіперзвук», - каже він.

Що стосується дальності польоту ракети – вона, за оцінками пана Лакійчука, не перевищує 500 км.

«Скільки ракет такого типу має рф мені невідомо. Думаю, що дуже небагато. Відомо про кількість її носіїв - це 4 (чотири) перероблених спеціально під неї з винищувачів-перехоплювачів МіГ-31. Взагалі, як задумувалося, нести касети з цих ракет мали стратегічні Ту-160 і Ту-95, а також дальні бомбардувальники Ту-22М3. Але вони ще не готові. От і літають експериментальні МіГи. Усі чотири у складі 929 ГЛІЦу  - російського державного льотно-випробувального центру в Актюбинську», - наголошує керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

 «Підсумовуючи… Застосування проти нас «сирої» зброї на експериментальних носіях – зовсім не символ переваги. Швидше, це сигнал, що сил не бракуцє. Як там у Гітлера Фау-2 звались? Vergeltungswaffe – «остання зброя відплати»?» - іронізує Павло Лакійчук.

Використання «кинджалів» свідчить про відчай раші, перебіг війни ці ракети не змінять
Використання «Кинджалів» свідчить про відчай раші, перебіг війни ці ракети не змінять

«Насправді, жодного ефекту залякування цей удар не мав. І ось чому. Так званий гіперзвуковий ракетний комплекс 9-А-7660 «Кинджал» - це ніяка не гіперзвукова зброя нового покоління, а модифікація ракети 9М723 авіаційного базування. Грубо кажучи, ракета ОТРК «Іскандер», що запускається з винищувача МіГ-31К», - каже те саме, що і попередній спікер, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

В росії цих комплексів небагато. Вони порівняно недавно почали надходити на озброєння.

«Власне, навіщо росіяни запустили дефіцитну ракету по об'єктах в Україні, коли вони могли використовувати КР «Калібр», Х-101, ну, чи той самий ОТРК «Іскандер»? Не виключено, що для того, щоб, по-перше, розрекламувати її в черговий раз. А також – підняти бойовий дух своєї армії та населення. По-друге, тому, що по решті ракет у них відзначається або дефіцит, або, через якісь логістичні проблеми», - зазначив військовий експерт.

Саме тому, вважає він, і був застосований цей вид зброї.

«Загалом, даних ракет у них менше, ніж 9М723 та 9М728 для ВТРК «Іскандер». І принцип їх дії аналогічний цим же модифікаціям, за винятком того, що завдяки авіаційному носієві у них більша дальність», - каже пан Коваленко: «А тому, знову-таки, застосування «Кинджала» - це не про перевагу, а про прояви слабкості та вразливості росії у нинішній ситуації. Загалом же дані ракети не зможуть внести кардинальний перелом у ситуацію й стати такою собі «зброєю відплати» путіна».

«Це був сигнал. По-перше, сигнал раші Сполученим Штатам, мовляв, дивіться, у нас ця ракета є насправді й вона може бути використана проти вас, але, звісно, вже із ядерним боєприпасом. Ходять легенди й міфи, що «Кинджал» може обходити будь-яку систему протиракетної оборони. Тому вони, очевидно, хотіли продемонструвати, що це не просто якісь «мультики», а що така ракета існує, ба, навіть може у щось попадати», - коментує заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Своєю чергою США, продовжує він, уже повідомили, що повністю контролювали цей запуск. Таким чином вони дезавуювали заяву рф, що їхню ракету ніхто не бачить й що вона може безперешкодно пройти засоби ПРО.

«Адже якщо ти бачиш цю ракету, то далі вже питання техніки, як саме ти її зіб’єш», - додав військовий експерт.

По-друге, раша направила сигнал ще й Китаю.

«Знов таки, що така ракета справді існує й що вона може бути цікава Пекіну з точки зору протистояння зі США. Теоретично. Очевидно, росіяни пропонували китайцям передачу цих технологій в обмін на підтримку», - вважає заступник директора ЦДАКР.

Щодо «Кинджалу»…

«Питаєте, чи це гіперзвукова ракета чи ні? На жаль, у нас немає даних об’єктивного контролю. Особисто я не можу зараз точно сказати, наскільки ця ракета гіперзвукова чи, можливо, це якийсь інший варіант «Іскандера», але вже повітряного базування», - каже він.

Скільки таких ракет у раші? Пан Самусь стверджує, що йдеться не про сотні, а про десятки штук: «Не більше. Ця ракета нещодавно вийшла зі статусу випробувань. Їх виробництво і розташування в бойових підрозділах тільки-но почалося. Тих же «калібрів» у рф десь 150-200 штук. Але «калібри», на відміну від «Кинджалів», на озброєні стоять уже давно. Вони використовувалися ще в 2016 році по території Сирії. А «Кинджали» - це система, яка в будь-якому разі потребує доопрацювань».

Ракети, які так швидко поступили на озброєння – ще сирі.

«Підсумовуючи… Чи створюють «калібри» нам проблеми? Так. Чи змінять вони якось перебіг війни? Аж ніяк. Свою ракетну війну рф програла в перші два дні. рф провели кілька десятків ударів, які, очевидно, не зруйнували ні українську авіацію, ні ППО, ні системи управління. Це було більше шоу, яке викликало абсолютно зворотній ефект», - стверджує Михайло Самусь.

Тому використання кількох десятків «Кинджалів» нічого вже не змінить.

«Час втрачено. Українська ППО зараз лише посилюватиметься», - додав військовий експерт.

Сподіваємося, що й українська авіація також. Тобто, що все-таки буде рішення про передачу нашій державі і польських, і словацьких, і болгарських МіГ-29.

Переможемо!

 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!