ЗНО-2015: перший тест пройдено
24 квітня тестом з української мови та літератури стартувало ЗНО 2015 року. Одним із нововведень у його процесі є те, що ЗНО одночасно є випускним екзаменом у школі та вступним — в університеті. Його вага цього року суттєво зросла. Особливістю першого тесту незалежного оцінювання було те, що він пройшов на диво спокійно, без курйозів та провокацій, а уже після закінчення вибухнув скандалом.
Страх і хвилювання перед тестуванням
24 квітня, ранок... Я прямую до Івано-Франківської загальноосвітньої школи №28, яка на один день перевтілилася на пункт тестування. Перед навчальним закладом потрохи збираються вступники. Всередину вони можуть зайти лише о 10.15. Часу є ще чимало. Кожен майбутній студент використовує його як вважає за потрібне: хтось старанно повторює вивчене, хтось просто нервує, а є й такі, хто весело спілкується зі своїми друзями про все на світі. Словом, атмосфера звична...
Підходжу до невеличкої компанії, котра жваво обговорює і ЗНО, і свої шкільні будні. Виявляється, це все однокласники, учні Івано-Франківської загальноосвітньої школи №12. Їм пощастило складати свій перший тест на одному пункті тестування. «Як настрій?» — запитую їх. «Хвилююся, — відповідає Олег Юрчишин, — навіть довелося пити заспокійливе, щоб хвилювання не заважало написати тест добре. Щоб успішно скласти ЗНО, думаю, треба вчитися впродовж усіх років у школі. За один рік дуже складно наздогнати те, що не вчив та пропустив».
А от Іван Рибчук зізнається, що взагалі не хвилюється перед початком незалежного оцінювання, адже впевнений у своїх силах. До тестування з української мови та літератури хлопець підготувався лише за три дні.
Олександр Фокшек упевнений, що основний секрет вдалого складання незалежного оцінювання — добре виспатися і старанно вчитися. Одинадцятикласник вже остаточно визначився зі своєю майбутньою професією — хоче бути військовим. На вибір юнака вплинула війна на сході України. «Хочу боронити свою рідну країну», — наголошує він.
— ЗНО — це шанс перевірити свої знання, але всі його сприймають як щось страшне, адже невідомість завжди лякає, — переконана Юлія Романів. — Звичайно, що перед тестом я відчуваю мандраж, але головне — мати холодний розум та гарний настрій під час тестування. Думаю, після першого тесту будемо більш готовими до наступних.
Суспільство без корупції
До пункту тестування учасників ЗНО почали впускати рівно о 10.15. Початок — об 11.00. Достатньо часу для того, щоб знайти себе в списку, відшукати потрібну аудиторію та зайняти своє місце за партою. Загалом у 28-й школі тестувалося понад 280 вступників з різних куточків Прикарпаття. Цей навчальний заклад уже вп’яте слугує пунктом тестування. «Я завжди підтримував, підтримую і буду підтримувати незалежне оцінювання, адже воно дало шанс дітям із сільської місцевості стати студентами вищих навчальних закладів», — наголошує директор ЗШ №28 Василь Підручний.
— Ми переживаємо за дітей, котрі складають тестування, — зауважує уповноважена особа Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) директор Стриганецького НВК Тисменицького району Роман Лапінський. — Це перші паростки суспільства без корупції, якщо ти маєш знання, то можеш вступити до вишу без всяких преференцій.
2015 року тест з української мови є, так би мовити, подвійним, адже за нього ставитимуть дві оцінки: одну — в атестат за державну підсумкову атестацію, другу — в сертифікат ЗНО. «До 24 квітня треба було ущільнити уроки з української мови та літератури, щоби виконати програму з цих предметів, виставити семестрові та річні оцінки, — розповідає Василь Підручний. — Цього року на учнях відповідальність набагато вища. Діти почали розуміти, що державну підсумкову атестацію не складатимуть у рідній школі, їм ніхто нічого не підкаже, а для того, щоб мати хорошу оцінку в атестаті, треба мати єдине — знання».
Висока явка, мінімум порушників...
Загалом тест з української мови та літератури складали близько 290 тисяч абітурієнтів по всій Україні та понад 10 тисяч — в Івано-Франківській області. Явка вступників на пункт тестування була вражаюче високою: 95% — по Україні, 96% — в нашій області та 94% — в Донецькій. Директор ІФРЦОЯО Богдан Томенчук наголошує, що з організаційної точки зору все минуло ідеально. Такої ж думки дотримується і більшість вступників. «Цього року ЗНО пройшло, як завжди, без особливих ексцесів. Організаторам, принаймні за моїми спостереженнями, за всі роки проведення тестування вдалося відточити до автоматизму всі рутинні, але необхідні для чесного конкурсу процедури», — переконаний випускник Української гімназії №1 м. івано-Франківська Антон Процюк.
Втім, не обійшлося без сміливців, котрі таки наважилися взяти із собою мобільний телефон чи інший раджет, який мав допомогти їм добре скласти тест, але зіграв з ними злий жарт. і тепер 327 порушників правил, якщо вони не виграють апеляції, зможуть скласти тест з української мови та літератури вже 2016 року. До речі, в івано-Франківській області на нестатутній поведінці на пункті тестування спіймали лише вісьмох вступників. Тішуся, що в ЗШ №28, де я проводила своє громадсько-журналістське спостереження, таких сміливців не знайшлося. Цьому я й не дивуюся, адже перед початком тесту провела міні-опитування учасників ЗНО. Запитувала одне: чи не боїтеся ви перевірки металодетекторами? Усі щиро дивувалися моєму запитанню, адже запевняли, що «не планують списувати», «не мають металевих предметів», «не перевозять контрабанду», «взяли лише необхідні та дозволені під час складання ЗНО предмети»
Комахи спричинили галас
Але, мабуть, найголовніше те, що незалежне оцінювання стартувало попри певні побоювання без провокацій, пострілів та замінувань. Хоча не обійшлося і без скандалів.
Найгучніший вибухнув навколо завдань №29—33 з української мови, складених за твором «Потрапити в сад» письменниці Галини Пагутяк. Запитання за уривком філософського тексту про комах та людей «Маленький шлях — не для людей» викликав шквал обурливих коментарів. Абітурієнти навіть почали збирати підписи під петицією, яка вимагає анулювати результати спірних завдань. Своєю чергою, Галина Пагутяк написала директорові Українського центру оцінювання якості освіти ігореві Лікарчуку відкритого листа. В ньому письменниця зазначила, що частину триптиху її авторства включили без згоди письменниці, а також хибно витлумачили текст. «Я — автор майже 30 книг, лауреат престижних премій, у тому числі й найвищої — Шевченківської, ще жива і доступна для спілкування. Виявивши мені честь і обравши мій текст для аналізу, автори питань і відповідей, безперечно, розуміли, що це складний філософський текст, який можна по-різному інтерпретувати, але повелися з ним дуже непрофесійно. Хоча могли звернутися до мене за консультацією. Якби запитання були сформульовані коректно і зрозуміло, не виникло б такої хвилі обурення в суспільстві. Чи не так?», — пише Галина Пагутяк.
— Шквал емоцій щодо твору «Маленький шлях — не для людей» не вщухає жодної хвилини, — коментує учениця 11-го класу Калуської ЗШ №2 із поглибленим вивченням англійської мови Христина Дутчак. — Як може учень не припуститися жодної помилки, якщо варіанти відповідей — це синонімічні вирази, тільки по-іншому перефразовані. Та й той факт, що всі інші роки текст подавали в публіцистичному стилі, а цього разу абітурієнти побачили перед собою твір художнього, філософського напряму, теж спонукає до неоднозначних роздумів. Можливо, це спроба буквально завалити вступників? Справедливо було б не зараховувати ці питання, тому що навіть досвідчені вчителі шкіл, читаючи завдання, роблять помилки.
Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук спеціально для газети «Галичина» прокоментував цю неоднозначну і не вельми приємну ситуацію, що склалася навколо тесту з української мови.
— Напівжартома, напівсерйозно треба спитати Лікарчука, скільки йому заплатила Пагутяк за таку потужну рекламу її творчості, — коментує Богдан Томенчук. — 290 тисяч людей дізналися, що є така письменниця. Якщо я чи хтось інший щось написав і це оприлюднив, то використовувати це не з комерційною метою не заборонено нікому. Тепер з приводу тих запитань навколо тексту. Не такі вже вони синонімічні, а вміння вловлювати нюанси якраз є основою будь-якого аналізу. Я не думаю, що ті запитання аж настільки далекі від істини, можливо, їх треба було випукліше подати, але такі особливості тестових технологій. і в мені тут говорить не директор регіонального центру, не патріот системи, а людина, яка не така вже й далека від написання художніх текстів. Хоча коли я прочитав самі запитання, не читаючи тексту, в мене також було обурення. Але коли прочитати ще й текст, де говориться про перевагу чи не перевагу ірраціонального над раціональним, то, очевидно, слід чекати відповіді на рівні інтуїції і від дітей, і від читача. За логікою, котра має межувати між раціональним та ірраціональним, це абсолютно адекватні запитання. Для того, хто навчений ставити хрестики та нулики і працювати тільки з тестами, це провальні запитання.
Скандальні завдання, згідно з офіційною позицією УЦОЯО, пройдуть експрес-аналіз, який мають завершити у перші дні травня.
Окрім скандалу навколо завдань за твором Галини Пагутяк, тестові завдання з української мови зазнали чимало критики, мовляв, не на всі з них можна дати однозначну відповідь. Директор ІФРЦОЯО Богдан Томенчук сумнівається в правдивості цих тверджень. «Я не хочу сказати, що все у тестах було бездоганно, але ніяких трагедійних помилок там не сталося. Усе в межах похибки авторського тесту. Від тотального заперечення ЗНО ми перейшли до тотального аналізу змісту. Відчуваєте зсув суспільної свідомості? — зауважує директор
ІФРЦОЯО. — Допоки тест буде на совісті і відповідальності тільки його автора, доти будуть можливі контроверсійні ситуації навколо тих чи інших запитань. Тому що конфіденційність усього тесту коштує не значно, а значнезно дорожче кількох можливих помилок. Якщо ж хочемо тесту, ближчого до ідеалу, то творімо кількісно й якісно об’ємний банк тестових завдань з на сто тисяч запитань, піддаймо його попередньому аналізу — і вперед. За ті гроші, що за них працюють наші люди, здавалось би, нічого толкового зробити не можна, а ми робимо з року в рік в цій занедбаній, просвистаній, прокрадженій державі. Я не хочу до нас співчуття, але ви попробуйте побути і в нашій шкірі. Ще раз наголошую, що єдиний вихід — створити банк доброякісних тестів, але при цьому не треба забувати, що в Сполучених Штатах Америки одне запитання, яке потрапляє в такий банк, не на тестування ще, коштує 500 доларів. Ми годні собі таке дозволити?!»
Експертна думка
Ще однією особливістю незалежного оцінювання 2015 року була робота на базі кожного регіонального, а також Українського центру так званих експертних груп, котрі визначали, скільки учасників ЗНО могли впоратися чи не впоратися з тим чи іншим завданням. До складу експертної групи, котра працювала на базі ІФРЦОЯО, ввійшли представники всіх чотирьох областей, котрі обслуговує центр: Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Тернопільської.
— Це дуже непроста робота, — ділиться враженнями член експертної групи завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Наталія Уманців. — Ми аналізували, наскільки окреме завдання може бути складним для учнів різної навчальної компетенції. Це поетапний аналіз одного і того самого завдання з різних рівнів.
За словами членів експертної групи, завдання з української літератури були дещо складнішими, аніж з української мови. «Ми всі прийшли до такого висновку, що все ж таки прозорішими, однозначнішими були завдання з української літератури. і це не тільки наша думка, а й моїх учнів — одинадцятикласників, — коментує член експертної групи учителька Голинської ЗШ Калуського району Оксана Тебешевська. — і важчими були завдання з української мови, зокрема із синтаксису, завдання, пов’язані із текстом. Були такі завдання — небагато — яких не вивчають у школі, хіба що окремі діти, учасники предметних олімпіад та конкурсів.
— Тести з української літератури — дуже добрий показник того, хто читав художні твори, а хто ні, — наголошує член експертної групи доцент кафедри філології та методики початкової освіти ПНУ ім. В. Стефаника Ольга Деркачова. — Від дитини, яка читала твори, не вимагалося якихось надзвичайних здібностей, вона й так могла легко скласти цей тест. Щодо тексту з української мови, то його підібрано так, щоб подивитися, наскільки українські діти є креативними, наскільки здатні уявляти. і для педагогів це є стимулом працювати з дітьми не лише в технічному напрямі, а й у творчому.
