Героїчну спадщину зафіксують в коміксах
Пластуни вирішили історію «винести на вулицю» – про минулі подвиги побратимів хочуть розповісти коротко та цікаво у вигляді коміксів.
Історія на ребрах
Сучасне покоління виростає, а герої помирають. Розказати українцям про звитяги пластунів часів визвольної боротьби скаути вирішили в особливий спосіб. Правдиві історії хочуть перевести в комікси, а яскраві картинки прикріпити на металеві щити, що складатимуться з трьох ребер.
«З кожного боку ми розмістимо по одній бувальщині, – ділиться ідеєю старшопластун Тарас Зень. – Один зі стендів буде інформаційним, розповідатиме про скаутську організацію, а на п’яти інших будуть комікси про справжніх героїв».
Попри те, що щити металеві, вони повинні бути легкими та зручними в транспортуванні та складанні-розбиранні. Це потрібно для того, аби вони могли без особливих труднощів «мандрувати» Україною.
«Нині люди живуть в час, коли інформацію треба подавати лаконічно та цікаво. Тож хочемо поширювати історію в доступний спосіб», – розповідає Тарас Зень. Аби продовжити життя історичним коміксам, зображення надрукують на спеціальному пластику.
Над проектом працюють волонтери Музею-архіву пластового руху, що знаходиться у Львові. Історії, з яких малюватимуть комікси, записують пластуни, вони шукають тих, хто досі живий та при пам’яті, бувальщини збирають у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.
«Найбільш цікаво дізнаватися про історію та побут минулих часів. У розповідях старші пластуни згадують пісні, які співали понад півстоліття тому, коханих, до яких залицялись на ватрі. Тобто це деталі, але в житті вони – основні», – переконаний Тарас Зень.
Він розповідає про те, що такі інтерв’ю записують вже кілька років поспіль, але досі ніхто й не здогадувався, що вони знадобляться саме для коміксів. Час від часу в «Пласті» виникають нові проекти. Частину записів пластуни використають для «Книги спогадів», низка таких споминів вже лягла в основу фільму режисера Тараса Химича «Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939».
Розкадрування минувшини
Історії для коміксів вибирають за критерієм цікавості, їх має бути 15. Над пластовими коміксами працює місцевий художник Юрій Пітчук, зазвичай він ілюструє книги, малює графіку.
Художник каже, що взявся за цю невідому, але захопливу справу з кількох причин. По-перше, це непогана практика, він працює в схожій техніці, а от комікси ще не робив. По-друге, він занурюється в справжню історію, не вигадану, не переписану, а переказану реальними людьми.
«Зазвичай у нас такі історії згадують у форматі віче, на крайній випадок брошурку надрукують, а от комікси про справжні героїчні вчинки – щось новітнє, цікавіше», – вважає Юрій Пітчук, який наразі переводить на папір історію юного пластуна, про якого розповідається у фільмі «Срібна земля».
Це історія хлопчини, який допоміг повстанцям перенести через кордон зброю. Юрій зауважує, що досі якось не задумувався над тим, що такі малі діти, а хлопчині було не більше 14 років, брали участь у визвольній боротьбі. Він намагається вкласти розповідь у десять картинок з діалогами. Щоб люди зрозуміли, що це за історія, внизу кожного стенду буде текст з поясненням.
«Історію треба обдумати, розкадрувати, потім вручну намалювати, відцифрувати, додати кольорів та оформити текст. Насправді роботи багато. Скільки часу займе кожен малюнок, невідомо», – розповідає художник. Але він впевнений, що комікси будуть цікавими та повчальними не лише для нього, а й для всіх українців.
