Відставка з багатьма невідомими або Хто очолить Кабмін, чи буде зміна голів ОДА?

Тиждень минув відтоді, як до посад, які обіймали міністри в уряді Миколи Азарова, додалася приставка «в.о.». Як повідомив опісля у прощальному слові головний «відставник», його заява про звільнення лягла на стіл Президента «з метою створити додаткові можливості для суспільно-політичного компромісу» та «заради мирного врегулювання конфлікту».

Очікуваний відхід з Кабінету Міністрів Миколи Яновича на політичний спочинок і справді сприяв зниженню градуса суспільної напруги і у столиці, і у регіонах. Проте дальший хід подій залежатиме від того, хто ж  займе  «велике крісло»,  котре,  як  говорить народна приказка (і показує політична практика), не буває порожнім довго. Причому призначення важливе не лише внутрішньо-політично: до остаточного сформування нового Кабміну Росія оголосила про призупинення переговорів щодо кредитування. Та й США з Європою – раптом щось – готові підставити фінансову «милицю» лише за умови цілковитого визначення з урядовими обличчями.      

Словом, «кадри вирішують усе», і ключове питання порядку денного країни – хто ж стане, власне, отим антикризовим кадром. Сергій Арбузов, що тимчасово змінив Миколу Азарова на посаді  і відверто не проти укріпитися в новому статусі без усіляких «т.в.о.»? А може Арсеній Яценюк знову передумає? Чи Віталій Кличко разом із членами своєї фракції змінить попереднє рішення не брати участь у формуванні нового уряду? На прем’єрство також номінують «компромісного» Сергія Тігіпка, як не зовсім свого для провідних угруповань Партії регіонів. Найбільш начебто «вирішеною» та «потенційною» до останнього часу політологи називали фігуру «рівновіддаленого» Петра Порошенка. А після вівторкової сесії Верховної Ради до авангардної групи включили ще одного претендента – Андрія Клюєва, що лише кілька тижнів тому розклав речі у кабінеті голови Адміністрації Президента

А підводячи риску під списком претендентів, не варто виключати, що результати переговорів щодо складу нової урядової команди країни можуть виявитися цілком несподіваними. А прізвище того, хто має на прем’єрське крісло найбільші шанси, наразі не звучить у медіапросторі взагалі. 

…А тим часом поки у столиці вирішується доля ключового портфеля країни, на Прикарпатті свій кадровий прецедент. На початку тижня депутати обласної ради більшістю голосів висловили недовіру голові ОДА Василю Чуднову. Сумнівно, звичайно, що Президент таки «відставить» не так давно призначеного губернатора, але в контексті формування нового Кабміну – потенційна можливість зростає? 
 
– На вашу думку, якщо врахувати і політичну, і економічну доцільність, хто  міг би очолити уряд за нинішніх обставин? Назвіть, будь ласка, трійку найреальніших  претендентів. 

Олександр Сич, народний депутат України, фракція ВО «Свобода»: 
– Якщо відповісти на ваше запитання дуже лаконічно, без обговорення кандидатур, то я думаю, що цілком реальні перспективи очолити уряд мають: а) Арсеній Яценюк, якому Президент запропонував це зробити, б) Петро Порошенко, який має відповідний досвід і як впливова, багата людина має вплив серед таких же багатих людей – тих же «олігархів», і в) цілком очевидно, що прем’єром може стати хтось із нинішньої влади. На мою думку, такою людиною може бути Арбузов, який віддавна претендує на цю посаду. Навіть більше: якби не революційні події, то Арбузов давно уже цілком легітимно змінив би на цій посаді Азарова. 

Юрій Соловей, депутат  Івано-Франківської міської ради, партія «УДАР»:  
– Сьогодні у влади треба забрати ресурс, який дає їм можливість вбивати людей, кидати їх за грати, фальсифікувати вибори. Тому, на мою думку, уряд повинен очолити хтось із опозиції – це дозволить розформувати репресивну систему влади, яку вона використовує проти людей. Це єдина мотивація для того, щоб очолювати сьогодні уряд. Якщо ви хочете почути прізвище – Яценюк. Також може бути Петро Порошенко, Юрій Луценко. А партія «УДАР» заявила, що участі у формуванні уряду брати не буде.     

Ольга Сікора, народний депутат України, фракція ВО «Батьківщина»:
– Я належу до найбільш сьогодні опозиційної фракції, лідер якої знаходиться в тюрмі. І я навіть не хочу висловлювати жодної думки з приводу того, хто буде очолювати цей бандитський уряд. Сьогодні очолювати уряд – це не служити народу України, а служити Президенту. Я не думаю, що той, хто сьогодні називає себе опозиціонером, може піти працювати в уряд Януковича. Тому я не буду називати жодної кандидатури. Моя основна позиція – це повне переформатування усієї влади. Починаючи від Президента і закінчуючи урядом, Верховною Радою, а далі суддями, міліцейськими, СБУшниками та прокурорськими керівниками. 

Богдан Федьків, депутат Івано-Франківської міської ради, фракція Партії регіонів:
– У цій складній політичній, економічній і фінансовій ситуації, щоб врятувати Україну від дефолту, уряд мала б очолити незаангажована на якісь політичні сили, нейтральна людина. Висококомпетентна, яка до наступних виборів, парламентських чи президентських, зможе втримати ситуацію в державі. Хто ця людина – я не можу зараз назвати прізвища. Бо з тих прізвищ, які фігурують сьогодні, я вважаю, жодне не підходить під ті критерії, які я назвав. Це неспроможні зробити ні Яценюк, ні Порошенко, ні Арбузов. 

– В контексті формування нового Кабміну, чи можливі  ротації голів ОДА, зокрема, в областях, які сьогодні  «під владою» протестувальників?

Олександр Сич: 
– Я логічно передбачаю, що так і мало б бути. Зокрема, якщо головою Кабміну стане людина з опозиційного табору, то такій людині Президент мав би надати право, в тому числі, пропонувати людей на посади голів адміністрацій. Тим більше, що згідно із Законом «Про місцеві державні адміністрації» подання на призначення того чи іншого голови адміністрації здійснює, власне,  Прем’єр-міністр. Тому, я думаю, саме в тих областях, де сьогодні є контроль опозиційних сил, і там, де зміщені голови адміністрацій, зокрема як у Івано-Франківську, це може бути шлях до того, щоб цілком легітимно призначити нових голів ОДА. Але усе це за умови, що головою уряду стане людина з опозиційного середовища. 

Юрій Соловей: 
– Так. Я вважаю, що з боку Президента логічно було б з формуванням нового Кабміну сформувати нову виконавчу гілку влади на місцях. 

Ольга Сікора: 
– Очевидно, зміни будуть. Президент призначатиме нових керівників, і великий вплив на цей процес буде мати саме політична стійкість тої чи іншої особи. Ті губернатори, котрі десь під тиском громади написали заяви, я думаю, як неблагонадійні будуть викреслені із команди Януковича і замінені на більш потужних людей. Адже перед губернаторами ставлять завдання не соціально-економічного розвитку, а президентських виборів,  коли б вони не були. Що стосується Івано-Франківщини, то, думаю, в Адміністрації Президента будуть боротися за чинного очільника. Але я не виключаю, що влада може піти і на якісь кадрові поступки перед обласною радою і призначить кандидатуру з урахуванням вимог опозиції. Тим більше, після висловлення губернатору недовіри.  

Богдан Федьків: 
– Я узагалі за те, щоб всі ці облдержадміністрації, райдержадміністрації відійшли у минуле. Треба змінювати систему влади і проводити адміністративно-територіальну реформу. Ми повинні продовжити конституційну реформу, повернутися до парламентсько-президентської республіки. Уряд формує Верховна Рада, ради працюють на місцях. Вони формують свої виконавчі органи, які несуть повну відповідальність за стан соціально-економічного розвитку у регіонах. А ці представники Президента, чи як їх нині називають «губернатори» – це люди, які не служать громаді. Вони зазирають у рот своєму господарю. І не має значення, хто це: сьогодні Янукович, вчора Ющенко, позавчора Кучма. Це потворна система, яка і привела до сьогоднішньої внутрішньополітичної кризи.

ЗК